Справа № 361/7945/19
Провадження № 6/361/265/19
02.12.2019
02 грудня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про звернення стягнення за виконавчим листом № 758/5829/15-ц від 21 грудня 2015 року виданого Подільським районним судом м.Києва,
11 листопада 2019 року до суду надійшло вищезазначене подання, в якому державний виконавець просив у зв'язку з відсутністю у боржника джерел доходів та будь-якого майна, на яке можна було б звернути стягнення для виконання рішення суду, звернути стягнення за виконавчим листом № 758/5829/15-ц від 21.12.2015 р. виданого Подільським районним судом м. Києва, на нерухоме майно 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1 , яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/3880/13-ц від 18.09.2013 р., що не зареєстроване за боржником у встановленому законом порядку.
Вимоги подання мотивовані тим, що на примусовому виконанні виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 49777022 від 21.01.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 565 679,34 грн., яке було відкрите згідно виконавчого листа від 17.11.2015 р. виданого Подільським районним судом м. Києва у справі № 758/5829/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Станом на день звернення до суду з даним поданням, боржником вказане рішення суду не виконується.
16 жовтня 2019 року державним виконавцем направлено запити до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсії. У відповідь на вказаний запит надано інформацію про те, що боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та не отримує пенсійні виплати.
16 жовтня 2019 року державним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, згідно наданої відповіді, боржник не має відкритих рахунків.
Однак, 21.10.2019 року державним виконавцем винесено постанови про арешт рахунків боржника та направлено для виконання до найбільш відомих банків України, які є лідерами за чисельністю клієнтів.
Однак, згідно відповідей з банків, яким було направлено постанови про арешт коштів, у боржника відсутні на рахунках суми, які б задовольнили вимоги стягувана.
16 жовтня 2019 року державним виконавцем було направлено запит до МВС про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно відповіді з МВС, за боржником не зареєстровано жодних транспортних засобів.
Нерухомого майна зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав, власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано (згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру і заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.10.2019 року.
Також ОСОБА_1 неодноразово надсилались вимоги державного виконавця з'явитися на прийом для пояснень щодо ухилення боржником від виконання рішення суду, але ці вимоги були проігноровані.
Державний виконавець зазначає, що в ході примусового виконання виконавчого провадження за ОСОБА_1 виявлено право власності на 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1 набутого за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/3880/13-ц від 18.09.2013 р., яке набуло законної сили. Однак, ОСОБА_1 дане право власності на вище зазначене нерухоме майно не було зареєстровано у порядку чинного законодавства, що наразі є перешкодою для звернення стягнення на дане нерухоме майно в рахунок погашення боргу.
Тому державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням, яке просив задовольнити.
Відповідно п. 10, 11 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, на примусовому виконанні виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 49777022 від 21.01.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 565 679,34 грн., яке було відкрите згідно виконавчого листа від 17.11.2015 р. виданого Подільським районним судом м. Києва у справі № 758/5829/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. (а.с. 3)
21 січня 2016 року постановою головного державного виконавця відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом ВП № 49777343. (а.с.4)
08 червня 2019 року № 175/15 супровідним листом державним виконавцем направлена постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику, але доказів про таке направлення, суду не надано. (а.с. 5)
08 червня 2019 року постановою головного державного виконавця відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві накладено арешт на майно боржника, а саме 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1 , яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/3880/13-ц від 18.09.2013 р., що не зареєстроване за боржником у встановленому законом порядку. (а.с. 6) Підтвердженням є Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. (а.с. 9)
21 жовтня 2019 року на адреси банків та боржника направлений запит за № 49777022/15 про надання інформації про залишки коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника ОСОБА_1 . (а.с. 7)
Одночасно постановою головного державного виконавця відділу виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках банків. (а.с.8)
Згідно заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1 , у справі № 361/3880/13-ц.(а.с. 14) На копії рішення міститься відмітка про набрання рішення законної сили.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України ”Про виконавче провадження”виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України ”Про виконавче провадження”.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України ”Про виконавче провадження”виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями частини 1 та 2 ст. 48 Закону України ”Про виконавче провадження”передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно ч.ч.3, 4 ст. 48 Закону України ”Про виконавче провадження”зазначено, що готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з частиною 5 ст. 48 Закону України ”Про виконавче провадження”, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України ”Про виконавче провадження”, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України ”Про виконавче провадження”, звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Згідно з ч. 4 ст. 50 Закону України ”Про виконавче провадження” у разі якщо право власності на нерухоме маймо боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дають підстави для висновку, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Проте, даних про те, що державний виконавець отримав відповіді на запит до банків, що на рахунках боржника відсутні грошові кошти, матеріали справи не містять.
Крім цього, державним виконавцем не надано суду доказів, що боржник обізнаний про наявне виконавче провадження та умисно ухиляється від виконання рішення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, оскільки державним виконавцем не здійснені всі заходи, передбачені Законом України ”Про виконавче провадження”для належного виконання судового рішення, та не надано про це відповідних доказів, суд приходить до висновку, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 12 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст. 440 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про звернення стягнення за виконавчим листом № 758/5829/15-ц від 21 грудня 2015 року виданого Подільським районним судом м.Києва, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Радзівіл А.Г.