Справа № 161/21015/19
Провадження № 1-кс/161/10179/19
м. Луцьк 20 грудня 2019 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність т.в.о. заступника начальника Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що 20.11.2019 року звернувся до СУ ГУНП у Волинській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно керівництва Житлово-комунального підприємства №3 в м. Луцьку, однак отримав письмову відповідь за підписом т.в.о. заступника начальника Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 02.12.2019 року про відмову у внесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. У зв'язку із невнесенням вищевказаних відомостей про кримінальне правопорушення, просить зобов'язати посадову особу Луцького ВП ГУНП у Волинській області внести дані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засідання скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив задовольнити і зобов'язати службову особу Луцького ВП ГУНП у Волинській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинені кримінальні правопорушення.
В судове засіданні не з'явилися прокурор та слідчий з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про місце, день та час розгляду справи.
Згідно ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК України, п.2.1. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, відповідно до п. 1.2 Розділу ІІ Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам ст. 214 ч.5 пункту 4 КПК України.
Разом з тим, положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку зі ст.ст.2 ч.1 та 11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.
Відповідно критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомлені такі дані відсутні, то вони не можуть вважатись такими, що мають бути внесені до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Слідчий суддя зазначає, що закріплений у КПК перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, має на меті недопущення проведення досудового розслідування без наявності хоча б однієї із зазначених підстав чи умов. Внесення до ЄРДР відомостей без наявності хоча б однієї з цих підстав чи умов є неправомірним.
Щодо наявності обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, то відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження це процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого КК України.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є виявлення діяння, яке містить склад злочину, передбаченого особливою частиною КК України.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
При цьому, виходячи зі змісту ч.4 ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Встановлено, що у заяві скаржника ОСОБА_3 , не викладено конкретних обставин, які можуть свідчити про вчинення керівництвом ЖКП №3 кримінального правопорушення, оскільки згідно ст.91 КПК України у заяві необхідно вказати про подію кримінального правопорушення, в тому числі - час, спосіб, місце, мотив і мета його вчинення, наслідки, які настали, їх обґрунтування та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Чинним КПК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше, в тому числі розмір матеріальної та моральної шкоди і в чому вона виражається. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочин і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається із змісту заяви скаржника - вона не містить обґрунтування про вчинення керівництвом ЖКП №3 конкретного умисного кримінально караного правопорушення, тому дані відомості не були внесені до ЄРДР.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені положення закону, які дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність т.в.о. заступника начальника Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1