Справа № 583/3321/19
1-кп/583/326/19
"20" грудня 2019 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
представника потерпілого ОСОБА_10
розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019200060000253 від 19.04.2019 року відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України,
В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, мотивуючи тим, що строк тримання під вартою закінчується, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики не зменшились, більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому наголошує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких насильницьких злочинів проти власності, життя та здоров'я особи, вживав заходів для приховування причетності до скоєння злочину та слідів його скоєння, зокрема шляхом підпалу господарства з тілом ОСОБА_11 , має молодий вік, не працює, не одружений, дітей немає, тому знаходячись на свободі і усвідомлюючи, яка міра покарання йому може загрожувати у випадку визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, це може вплинути на його волевиявлення та стати причиною переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, перебуваючи на свободі, обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, з якими проживає в одному населеному пункті. Ризики, враховані судом під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, не зникли та не зменшились, і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи тим, що відсутні докази на підтвердження обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах. Крім того, прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні, та не доведено, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 05 вересня 2019 року до 24.00 год. 03 листопада 2019 року.
Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу була застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.10.2019 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 29 грудня 2019 року.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України - при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України.
На даній стадії при вирішення питання про продовження запобіжного заходу суд оцінює докази на предмет їх вагомості і не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Виходячи з викладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах.
Суд вважає, що ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, які були враховані судом при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують, вони не зменшились та їх існування не закінчилось.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти життя особи, за яким законом передбачена відповідальність у виді довічного позбавлення волі, стійких соціальних зв'язків обвинувачений не має, має молодий вік, не працює, а тому в останнього дійсно може виникнути бажання переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Також слід погодитись із ризиком незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки обвинувачений проживає разом з ними в одному населеному пункті, йому відомі їх місця проживання, а тому він може незаконно на них впливати.
Зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , дані про його особу та наявність ризиків, відповідно до ст.177, ст.182 КПК України, суд вважає, що ці обставини виключають можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, оскільки підстави запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, свідки не допитані, докази по справі не досліджувались, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту чи інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням його віку та стану здоров'я, суд вважає, що з метою запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, та у зв'язку з тим, що розгляд кримінального провадження не завершено, обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини, суд дійшов висновку не визначати обвинуваченому розмір застави.
На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 17 лютого 2020 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3