Справа № 577/4925/19
Провадження № 1-кп/577/546/19
18 грудня 2019 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200080000904 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, має на утриманні малолітню дитину, працює торгівельним представником ТОВ «Виробничо-Торгівельна компанія «Крок», раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
ОСОБА_5 27 серпня 2019 року близько 15 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась проїзною частиною пр. Миру у м. Конотоп в напрямку Колієпроводу, де організовано двосторонній дворядний рух у кожному напрямку, напрямки розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3, смуги руху переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5. Перебуваючи в районі будинку 41 пр. Миру у м. Конотоп ОСОБА_5 , з метою виконання маневру розвороту ліворуч, зупинилася на правій смузі руху. В подальшому, перед початком руху та зміною напрямку, ОСОБА_5 в порушення вимог п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху, проявила неуважність, не переконалася у безпеці свого маневру, проігнорувала вимоги дорожньої розмітки 1.3, маючи об'єктивну та реальну можливість виявити моторолер «Zhejiang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в лівій смузі у попутному напрямку, почала виконувати маневр лівого розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині та не надала перевагу в русі моторолеру, внаслідок чого допустила їх зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в КНП КМР «Конотопська міська лікарня». Згідно висновку судово-медичної експертизи № 171 від 01.10.2019 року ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді садна по передній стінці живота у верхній третини по середній лінії; крововиливу в м'які тканини верхньої третини передньої черевної стінки посередині; крововиливу в стінку жовчного міхура в проекції дна та тіла, на фоні якого розрив тканини; крововиливу в навколо ниркову клітковину, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та в комплексі перебувають в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_7 . Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 160 від 30.09.2019 року, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Аudi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги Правил дорожнього руху (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, введених в дію з 01.01.2002 року), передбачених пунктами: 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. 10.4 Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. 10.6. Якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою інших осіб, та дорожньої розмітки: Розділ 34 Дорожня розмітка: 1. Горизонтальна розмітка: 1.3 Поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог пунктів 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні вказаного злочину визнала повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею злочину, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, вона їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому.
Крім того, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України підтверджується наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.2019 року та фототаблицею до нього ( а. 9-17 наданих матеріалів), постановою про визнання та приєднання речових доказів ( а. 18 наданих матеріалів), ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29.08.2019 року ( а. 20, 21 наданих матеріалів), протоколом огляду місця події від 29.08.2019 року ( а. 28, 29 наданих матеріалів), висновком судової медичної експертизи № 400 від 20.09.2019 року ( а. 37-41 наданих матеріалів), висновком судової медичної експертизи № 171 від 01.10.2019 року ( а. 47-57 наданих матеріалів), протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року з участю ОСОБА_5 ( а. 83-89 наданих матеріалів), висновком судової інженерно-технічної експертизи від 27.09.2019 року ( а. 97-102 наданих матеріалів), висновком судової інженерно-технічної експертизи від 30.09.2019 року (а. 110-115 наданих матеріалів), висновком судової автотехнічної експертизи від 30.09.2019 року ( а. 124-127 наданих матеріалів).
Таким чином, винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 повністю доведена і її дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 вину у вчинені злочину визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася, частково відшкодувала завдану шкоду потерпілому і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_5 на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, має постійне місце проживання та роботи, за місцем мешкання характеризується позитивно, є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялася у вчиненому, завдану шкоду потерпілому відшкодувала частково в добровільному порядку, а тому при наявності вказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, суд вбачає підстави для призначення покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, зі звільненням її від реального відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України, як міри достатньої для виправлення та попередження інших кримінальних правопорушень.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, складену Конотопським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
В справі потерпілим ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 200 000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі.
Доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 KK України, з підстав зазначених у мотивувальній частині вироку, вказує на заподіяння обвинуваченою моральної шкоди потерпілому.
Суд вважає ґрунтовними та переконливими доводи потерпілого - цивільного позивача про те, що злочинними діями обвинуваченої йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченої, у зв'язку з втратою рідного брата, пережитим емоційним стресом, внаслідок чого було порушено звичайний спосіб його життя.
Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Протиправні дії обвинуваченої безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивача моральну шкоду, що не може бути спростовано та не визнано самою обвинуваченою. Внаслідок ДТП потерпілий втратив рідного брата, горе непоправної втрати призвело до погіршення його самопочуття, працездатності, порушило звичний для нього спосіб життя та доставляє масу страждань і хвилювань, суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що вимагають належного відшкодування, однак розмір заявленої моральної шкоди в сумі 200 000 грн., на думку суду є завищеним та належним чином не обґрунтованим. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого 50 000 грн. моральної шкоди. При цьому суд враховує, що обвинувачена добровільно відшкодувала потерпілому 30 000 грн. моральної шкоди.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 виконання наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2019 року, на моторолер «Zhejiang», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. 20, 21 наданих матеріалів) - скасувати.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 серпня 2019 року, на автомобіль «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. 23, 24 наданих матеріалів) - скасувати.
Речові докази по справі: автомобіль «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 18 наданих матеріалів) - повернути власнику ОСОБА_9 ;
моторолер «Zhejiang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на спеціальному майданчику Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 18 наданих матеріалів) - повернути ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1