Справа №: 486/2007/19 Провадження № 3/486/861/2019
19 грудня 2019 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ 030310 від 23 листопада 2019 року, 23 листопада 2019 року о 18 годині 16 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем “Ford Sierra” державний номерний знак НОМЕР_1 на 109 км + 700 м автодороги Н-24 "Благовіщенське-Миколаїв", в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 “а” Правил дорожнього руху України. Огляд водія на стан сп'яніння, проводився лікарем комунального закладу “Южноукраїнська міська лікарня”.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що приїхавши додому після дорожньо-транспортної пригоди, вжив алкоголь та ліг спати. Через час до нього приїхали працівники поліції та забрали його до лікарні. Жодних аналізів він не здавав, лише приїхав та поїхав. При перегляді відеозапису з відеореєстратора погодився з тим, що продував прилад, але прилад в його присутності не розпаковували, прилад вже був розпакований.
Дослідивши докази в сукупності суд дійшов до наступного висновку.
Згідно Конституції України та рішень Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.
Судом встановлено, що 23 листопада 2019 року о 18:17 годині в районі автовокзалу м. Южноукраїнська Миколаївської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Ford Sierra” державний номерний знак НОМЕР_1 та “Toyota” державний номерний знак НОМЕР_2 /а.с. 2-4/.
Того ж дня відносно водія автомобіля “Ford Sierra” державний номерний знак НОМЕР_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ 030308, за ст. 122-4 КУпАП /а.с. 8/ та протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ 030310 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено 23 листопада 2019 року о 22 годині 30 хвилин лікарем КЗ “Южноукраїнська міська лікарня /а.с. 7/.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Також, згідно п.п 6, 7 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку доповнюють один одного і не протирічать один одному.
При цьому, згідно вимог п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Працівниками поліції в даному випадку не було дотримано вимог зазначених нормативних актів.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ 030310 від 23 листопада 2019 року, факт виявлення імовірного правопорушення зафіксовано о 18 годині 16 хвилин, а огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , згідно медичного висновку та відео з нагрудного відеореєстратора було проведено о 22:31 години, більше ніж через чотири години, з порушенням вимог п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 .
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Статтею 256 КУпАП закріплені вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Всупереч наведеній вимозі в протоколі відсутні дані про свідків вчинення правопорушення.
Таким чином, всупереч положенням ст. 256 КУпАП, а також ст. 251 КУпАП, якою визначені докази в справі про адміністративне правопорушення, належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції. Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року). ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»). Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, на підставі викладеного, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського міського суду Г.А. Далматова