справа № 489/3630/19 провадження №2/489/1846/19
Іменем України
20 грудня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення грошових коштів
встановив:
У липні 2019 року позивач звернулась до суду із позовною заявою в якій просила стягнути з Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , 1937 року народження, в сумі 13819,73 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Мальта помер її батько ОСОБА_2 , 1937 року народження, після смерті якого відкрилась спадщина на нараховану, але не отриману за життя пенсію за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 в сумі 63332,74 грн. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та отримала свідоцтво про право на спадщину на недоотримані пенсійні виплати. Разом з тим, звернувшись до відповідача за виплатою належної спадкодавцю пенсії, їй з посиланням на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виплачено тільки 49513,01 грн.
Вважає, що відповідачем невірно застосовано вказану норму закону, чим обмежено її у праві власності на спадкове майно, а саме на частину пенсії, що увійшла до складу спадщини, в розмірі 13819,73 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 25.11.2019 в порядку процесуального правонаступництва до участі у справі в якості відповідача замість Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Ухвалою суду від 25.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 20.12.2019 08:00 годину, сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. Вказала, що згідно статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. З аналізу наведених положень статті 46 Закону вбачається, що останніми врегульовано питання строків, протягом яких пенсіонеру виплачується нараховані суми пенсії, не отримані ним з власної вини або з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. У той же час, у межах спірних правовідносин мова йде про порядок виплати спадкоємцю недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, а саме ОСОБА_2 08.10.2018 позивач звернулась до відповідача з заявами про виплату допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю спадкодавця. Тому, датою звернення позивача для отримання вказаних грошових коштів є 08.10.2018. Відтак, згідно положень статті 46 вищезазначеного закону суми пенсії, на виплату яких батько позивача мав право, але не отримав своєчасно, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення позивача, як спадкоємця, за отриманням пенсії. Так як, позивач звернулась за отриманням пенсії 08.10.2018 то її розмір розраховано за період з 08.10.2015 до 08.10.2018 та складає 49513,01 грн. Період за який просить позивача становить з 01.02.2015 по 07.12.2017, тобто є більшим за три роки, а тому така виплата неможлива.
У відповіді на відзив позивач не погодилась з доводами відповідача, посилаючись на те, що із заявою про отримання невиплаченої батькові за життя пенсії звернулась після видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.08.2018, а тому її дії не можна розцінювати як звернення в порядку статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, відповідач невірно розуміє зазначену норму Закону, так як нею чітко та безальтернативно передбачено можливість обмеження суми виплати не отриманої пенсії часовими рамками у три роки тільки у випадку наявності вини пенсіонера в неотриманні пенсії, проте така вина пенсіонера не доведена. Тому, відповідач помилково застосовує частини першу статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як її положення поширюються на звернення пенсіонера, а не спадкоємця.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.08.2018, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4-1033, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його донька ОСОБА_1
Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з залишку пенсії, що нарахована Пенсійним фондом у сумі 63332,74 грн., що належала померлому на підставі повідомлення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Миколаєві Миколаївської області від 21.08.2018 № 3862/07.
Згідно повідомлення Корабельного відділу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 21.08.2018 № 3862/07 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримав пенсію за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 в розмірі 63332,74 грн. Одночасно повідомлено, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії та розмір недоотриманої суми пенсійної виплати ОСОБА_2 буде остаточно розраховано після звернення спадкоємця.
Копією службового чеку ПАТ «Укрпошта» від 23.10.2018 позивач підтвердила отримання нею частини суми, належної спадкодавцю пенсії, у розмірі 49513,01 грн.
Із матеріалів спадкової справи № 336/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач у встановлений законом строк 22.05.2018 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у вигляді залишку по пенсії у розмірі 63332,74 грн.
До Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії батька ОСОБА_2 за період з 01.02.2015 по 07.12.2017 позивач ОСОБА_1 звернулась 08.10.2018, тобто після видачі 30.08.2018 свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме залишку по пенсії у сумі 63332,74 грн., що належали померлому на підставі повідомлення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 21.08.2018 № 3862/07.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не отримав пенсію за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 в розмірі 63332,74 грн., а позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на залишок по пенсії, яка була нарахована, але не виплачена в повному обсязі, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог статті 1227 ЦК України позивач набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії у повному розмірі, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 13819,73 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача про відсутність у позивача права на отримання недоотриманої пенсії в силу статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд вважає безпідставними, оскільки неотриманий за життя спадкодавцем розмір пенсії, який перебуває на його особовому, рахунку увійшов до складу спадщини, а тому на даний спір поширюються положення ЦК України, якими врегульовані спадкові правовідносини.
Так як позовні вимоги задоволено, з відповідача на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.
Посилання відповідача про неможливість сплати судові витрати, оскільки використовування бюджетних коштів, які передбачені на інші цілі є порушенням бюджетного законодавства, є безпідставними, зважаючи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.06.2018, справа № 527/346/16-ц, якою роз'яснено, що в разі відсутності у державних органів бюджетних коштів у межах відповідних бюджетних призначень, повноваження по виконанню рішень судів набувають державні органи, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Тобто ці органи діють вже на стадії виконання судового рішення і в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440.
У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Керуючись статтями 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13819,73 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 73 коп.) та судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1.
Повний текст судового рішення складено 20.12.2019.
Суддя І.В.Коваленко