Справа № 487/3242/19
Провадження № 2/487/1616/19
09.12.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Кожина В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Неаполь Італія, з матір'ю ОСОБА_1 ; на час розгляду справи визначити місце проживання ОСОБА_3 з нею.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з актового запису про народження, апостилізованим, зробленим Відділом засвідчення експертиз та перекладів відділу технічних консультантів та судових експертиз відділу керівництва суду загальної юрисдикції міста Неаполя за №192306. 26.01.2015 року між сторонами був укладений шлюб, що підтверджується Витягом з акту про шлюб №4І1 2015. З часом між подружжям зникло взаєморозуміння, почали виникати суперечки, що призвело до розірвання стосунків. З травня 2018 року сторони проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю. До теперішнього часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дійшли згоди щодо місця проживання дитини. Позивачка вважає, що в інтересах дитини їй слід проживати саме з матір'ю. Так, ОСОБА_1 працює, має стабільний дохід, проживає у комфортабельній квартирі з сучасним ремонтом та усіма зручностями, де створені необхідні умови для проживання дитини та нормального її розвитку. Відповідач не має достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання сина, не має власного житла та мешкає в орендованій квартирі, яка не облаштована усім необхідним для нормального розвитку дитини. В той же час позивачка не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача з сином та навпаки сприятиме, щоб дитина не була позбавлена батьківського піклування.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив до суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради Раковець О. до судового засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності разом з Висновком про визначення місця проживання дитини, просив справу розглянути на розсуд суду на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно положень ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права і обов'язки щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з актового запису про народження, апостилізованим, зробленим Відділом засвідчення експертиз та перекладів відділу технічних консультантів та судових експертиз відділу керівництва суду загальної юрисдикції міста Неаполя за №192306.
26.01.2015 року між сторонами був укладений шлюб, що підтверджується Витягом з акту про шлюб №4І1 2015.
З часом між подружжям зникло взаєморозуміння, почали виникати суперечки, що призвело до розірвання стосунків.
31.07.2019 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва шлюб між сторонами було розірвано.
Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір'ю по АДРЕСА_1 , де позивачка є співвласником житла.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично та не проживає, про що свідчить акт обстеження умов проживання та лист Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Його фактичне місце проживання не відоме.
Між сторонами почали виникати суперечки з приводу місця проживання дитини, мати наполягає, щоб дитина проживала разом з нею, оскільки позивачка працює, має стабільний дохід, проживає у комфортабельній квартирі з сучасним ремонтом та усіма зручностями, де створені необхідні умови для проживання дитини та нормального її розвитку, в той час як відповідач не має постійного достатнього доходу, проживає в орендованій квартирі, яка не облаштована усім необхідним для нормального розвитку дитини.
За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Так, відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини №6484/02.02.01-22/25/14/19 від 29.11.2019 року Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради перевірено умови проживання дитини, про що складено акт обстеження умов проживання. Відповідно до зазначеного акту, для дитини створено належні матеріально-побутові умови. Квартира мебльована, облаштована побутовою технікою, дитина має спальне місце, місце для занять та зберігання речей. Дитина має речі за сезоном, іграшки, розвиваючі ігри, навчальні посібники. Під час відвідування родини службою у справах дітей встановлено, що відносини між дитиною та матір'ю є довірливими, дитина почуває себе комфортно та захищено поряд з матір'ю.
Також встановлено, що мати на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, має самостійний дохід та здатна забезпечити потреби дитини.
Дитина відвідує Миколаївський заклад дошкільної освіти №49. За інформацією дошкільного закладу мати приділяє достатньо уваги вихованню і розвитку дитини, Владіслав приходить до закладу завжди охайний, доглянутий.
Відповідно до виписки з медичної картки позивачка піклується про здоров'я дитини, своєчасно звертається за допомогою до лікаря.
Таким чином, відповідно до вказаного висновку, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, керуючись інтересами дитини, вважає доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 .
У рішенні в справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання проте, що найкраще відповідає інтересам дитини, у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, враховуючи, висновок органу опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини з матір'ю, а також створення останньою належних умов для проживання, виховання та забезпечення дитини, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір'ю, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-285, 353-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Неаполь Італія, разом з його матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ: 04056612.
Суддя Т.А. Карташева