Миколаївської області
Справа №477/2051/19
Провадження №2-о/477/77/19
18 грудня 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
розглянувши в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Благодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області,
про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій вказував про наступне.
Він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі й право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,2067 га, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва індивідуального житлового будинку, а також на земельну ділянку, площею 5,30 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.
Він прийняв спадщину та оформив частину спадкового майна, однак в нотаріальному оформленні земельної ділянки площею 5,30 га йому було відмовлено, оскільки він не представив підтвердження того, що померлий батько прийняв спадщину за заповітом на цю ділянку після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказуючи, що батько фактично постійно проживав з померлою
ОСОБА_3 , тому просив встановити факт прийняття ним спадщини в судовому порядку.
Первісно заявник в своїй заяві зазначив заінтересованих осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , сина та дружину померлого ОСОБА_2 .
В той же час, ухвалою суду від 23 вересня 2019 року первісні заінтересовані особи були замінені належною - Благодатненською сільською радою Арбузинського району Миколаївської області, оскільки зі спадкової справи було встановлено, що зазначені син та дружина відмовилися від спадщини після смерті ОСОБА_2 .
В судове засідання заявник не з'явився, про його час та місце був повідомлений, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі і задовольнити заяву.
Заінтересована особа заперечення або заяв суду не подала, про час та місце була повідомлена. Свого представника на розгляд не направила.
Суд, вважаючи за можливе провести розгляд справи без участі учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, в межах поданої заяви та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 і після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі нерухоме та рухоме майно.
Відповідно до спадкової справи, заведеної після його смерті, дружина померлого ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 , подали заяви нотаріусу про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_1 , тобто заявника в цій справі.
Останній, як син померлого, подав нотаріусу заяву від 05 жовтня 2010 року про прийняття спадщини.
В подальшому, під час оформлення спадщини він з'ясував, що громадянкою ОСОБА_3 , яка мешкала в с. Лупареве Жовтневого (тепер - Вітовського) району Миколаївської області, на користь батька заявника 07 квітня 2006 року був складений заповіт, посвідчений секретарем Лиманівської сільської ради Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області, яким вона заповіла на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку, площею 5,30 га, розташовану в межах Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_2 .
Цивільний кодекс України визначає порядок спадкування за законом та за заповітом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом на вказану земельну ділянку, площею 5,30 га, після смерті ОСОБА_3 .
Він повинен був прийняти спадщину після її смерті шляхом проживання з нею на час смерті або ж шляхом подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини на протязі шести місяців після смерті спадкодавиці (ст. 1268-1270 ЦК України).
В той же час, офіційних документів які б підтверджували, що він був зареєстрований з ОСОБА_3 на час її смерті немає.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи і про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Також, в ч. 1 ст. 315 цього ж Кодексу визначено які суд розглядає факти, що мають юридичне значення суд розглядає, однак цей перелік не є вичерпним, бо частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виходячи із зазначених вище доказів вбачається, що на час своєї смерті ОСОБА_3 проживала постійно з ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .
Встановлення цього факту необхідно для оформлення спадщини заявником після смерті останнього.
Обставин, що спростовують цей факт в судовому засіданні не виявлено, а встановлення даного факту необхідно заявниці для оформлення спадщини.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити юридичний факт, відповідно до якого ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав з нею постійно за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим прийняв спадщину після її смерті.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Суддя Р.В.Козаченко