Справа № 134/1197/19
Провадження 1-кс/142/216/19
іменем України
20 грудня 2019 року смт.Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Крижопільського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джугастра Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020190000257 від 24 липня 2019 року,-
19 грудня 2019 року судом отримано з Вінницького апеляційного суду клопотання слідчого СВ Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Крижопільського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020190000257 від 24 липня 2019 року.
Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що 24 липня 2019 року близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебував на території залізничної станції «Крижопіль, Одеської залізниці», що розташовано по вул. Чабанюка, 17 в смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області, де очікував приїзду електричного потягу сполученням «Вапнярка-Одеса». Під час очікування, ОСОБА_5 вирішив відвідати туалет залізничної станції. Пройшовши до приміщення туалету, ОСОБА_5 звернув увагу на те, що поряд із входом, на землі, розміщено наплічник, наповнений невідомими речами, який ОСОБА_5 вирішив викрасти. Взявши до рук наплічник, ОСОБА_5 мав намір відійти від туалету, однак з приміщення туалету вийшов раніше не відомий йому ОСОБА_7 , який є власником викраденого ОСОБА_5 наплічника. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_5 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, не встановленими досудовим розслідуванням тупим-твердим предметом(ами), з обмеженою контактуючою поверхнею, та тупим-твердим предметом овальної форми, з обмеженою контактуючою поверхнею, наніс декілька ударів по голові та обличчю ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.
Після нанесення ударів, ОСОБА_5 покинув територію залізничної станції разом із наплічником, а ОСОБА_7 залишився на пероні залізничної станції, поряд із туалетом. У подальшому ОСОБА_7 госпіталізовано до Крижопільської ОЛІЛ, однак в ході лікувальних та реанімаційних заходів ОСОБА_7 помер.
Згідно висновку експерта № 061 встановлено, що при проведенні судової медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_7 виявлено: «Закриту черепно-мозкову травму: Поверхнева забійна рана в правій тім'яній ділянці волосяної частини голови. Перелом кісток склепіння черепа. Крововиливи і м'які тканини голови з їх внутрішньої поверхні. Вогнищева травма головного мозку. Субдуральний та субарахноїдальні крововиливи. Забій головного мозку, множинні різних розмірів крововиливи інфільтративного розшаровуючого характеру з наявністю фібриду та одиночних лейкоцитів в декількох полях зору. Вогнища розрідження нейропіля. Набряк головного мозку. Колото-різана рана чола. Гематома чола Синець у зовнішнього краю лівої орбіти. Крововилив верхньої губи.»
Закрита черепно-мозкова травма виникла від дії тупого-твердого предмету овальної форми, з обмеженою контактуючою поверхнею який діяв з достатньою силою в праву тім'яну ділянку волосяної частини голови, в напрямку зверху вниз.
Колото-різана рана чола та наслідок - гематома чола утворилась від дії колюче-ріжучого предмета, довжиною біля 8,5 см, і ймовірною шириною клинка до 2,5см, який має лезо та обушок.
Синець у зовнішнього краю лівої орбіти, крововилив верхньої губи, виникли від дії тупого-твердого предмету(ів), з обмеженою контактуючою поверхнею, що не відобразили своїх індивідуальних особливостей в морфологічній характеристиці ушкоджень.
Всі ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_7 виникли за короткий проміжок часу, мають прижиттєві ознаки та згідно даних описової частини висновку експерта №061, відповідають строку настання 24 липня 2019 року.
Вказана закрита черепно-мозкова травма у громадянина ОСОБА_7 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна дня життя в момент її заподіяння.
Колото-різана рана чола має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно п. 2. 5. 3. «Правил судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6).
Синець у зовнішнього краю лівої орбіти, крововилив верхньої губи відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.1.6 «Правил судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6).
Смерть громадянина ОСОБА_7 , настала внаслідок вищевказаної закритої черепно-мозкової травми. Між смертю та травмою голови є прямий причинний зв'язок.
З урахуванням вищенаведеного та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з 22 жовтня 2019 року до 20 грудня 2019 року включно без визначення застави.
Таким чином ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та існують на даний час, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин (ст. 12 КК України), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, залишається достатньо підстав вважати, що він може ухилятися від суду, не виконуючи процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 січня 2020 року включно.
Підозрюваний ОСОБА_5 не погодився з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього, просить суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, також вказав, що, в разі продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив визначити розмір застави
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не погодилась з думкою захисника підозрюваного ОСОБА_6 про можливість визначення розміру застави та заперечила проти задоволення клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому просила продовжити строк тримання під вартою до 21 січня 2020 року включно, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, останній може продовжувати вчиняти нові злочини та переховуватися від суду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання слідчого СВ Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Крижопільського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слід задовольнити з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 24.07.2019 року близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебував на території залізничної станції «Крижопіль, Одеської залізниці», що розташовано по вул. Чабанюка, 17 в смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області, де очікував приїзду електричного потягу сполученням «Вапнярка-Одеса». Під час очікування, ОСОБА_5 вирішив відвідати туалет залізничної станції. Пройшовши до приміщення туалету, ОСОБА_5 звернув увагу на те, що поряд із входом, на землі, розміщено наплічник наповнений невідомими речами, який ОСОБА_5 вирішив викрасти. Взявши до рук наплічник, ОСОБА_5 мав намір відійти від туалету, однак з приміщення туалету вийшов раніше не відомий йому ОСОБА_7 , який є власником викраденого ОСОБА_5 наплічника. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_5 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, не встановленими досудовим розслідуванням тупим-твердим предметом(ами), з обмеженою контактуючою поверхнею, та тупим-твердим предметом овальної форми, з обмеженою контактуючою поверхнею, наніс декілька ударів по голові та обличчю ОСОБА_7 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.
Після нанесення ударів, ОСОБА_5 покинув територію залізничної станції разом із наплічником, а ОСОБА_7 залишився на пероні залізничної станції, поряд із туалетом. У подальшому ОСОБА_7 госпіталізовано до Крижопільської ОЛІЛ, однак в ході лікувальних та реанімаційних заходів ОСОБА_7 помер.
Згідно висновку експерта № 061 встановлено, що при проведенні судової -медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_7 виявлено: «Закриту черепно-мозкову травму: Поверхнева забійна рана в правій тім'яній ділянці волосяної частини голови. Перелом кісток склепінні черепа. Крововиливи у м'які тканини голови з їх внутрішньої поверхні. Вогнищева травма головного мозку. Субдуральний та субарахноїдальні крововиливи. Забій головного мозку множинні різних розмірів крововилив інфільтративного розшаровуючого характеру з наявністю фібриду та одиночних лейкоцитів в декількох полях зору. Вогнища розрідження нейропіля. Набряк головного мозку. Колото-різана рана чола. Гематома чола Синець у зовнішнього краю лівої орбіти. Крововилив верхньої губи.»
Закрита черепно-мозкова травма виникла від дії тупого-твердого предмету овальної форми, з обмеженою контактуючою поверхнею, який діяв з достатньою силою в праву тім'яну ділянку волосяної частини голови, в напрямку зверху вниз.
Колото-різана рана чола та наслідок - гематома чола утворилась від дії колюче-ріжучого предмета, довжиною біля 8,5 см, і ймовірною шириною клинка до 2,5см, який має лезо та обушок.
Синець у зовнішнього краю лівої орбіти, крововилив верхньої губи, виникли від дії тупого-твердого предмету(ів), з обмеженою контактуючою поверхнею, що не відобразили своїх індивідуальних особливостей в морфологічній характеристиці ушкоджень.
Всі ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_7 вникли за короткий проміжок часу, мають прижиттєві ознаки та згідно даних описової частини висновку експерта №061, відповідають строку настання 24.07.2019 року.
Вказана, закрита черепно-мозкова травма у громадянина ОСОБА_7 , має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна дня життя в момент її заподіяння.
Колото-різана рана чола має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно п. 2. 5. 3. «Правил судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6).
Синець у зовнішнього краю лівої орбіти, крововилив верхньої губи відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.1.6 « Правил судово-медичного, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6).
Смерть громадянина ОСОБА_7 , настала внаслідок вищевказаної закритої черепно-мозкової травми. Між смертю та травмою голови є прямий причинний зв'язок.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020190000257 від 24.07.2019 року, ОСОБА_5 23.10.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Джугастра Крижопільського району Вінницької області, громадянин України, житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, неодружений, раніше не судимий.
Надані сторонами кримінального провадження матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: тимчасовим доступом до відеозаписів з камер відеоспостереження в магазині «Еліта» на території залізничного вокзалу, тимчасовим доступом до інформації наявної в операторів мобільного зв'язку, та дослідженими в судовому засіданні доказами , а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 31 липня 2019 року, свідка ОСОБА_9 від 26 липня 2019 року, свідка ОСОБА_10 від 25 липня 2019 року, висновком судово-медичної експертизи № 061.
Також беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, наявність достатніх доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя, вважає, продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою повністю відповідає вимогам ч.5 ст.194 КПК України, а також змісту і меті тримання під вартою, як запобіжного заходу.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення фактично проживав в с. Біляєвка Одеської області, не має місця роботи, постійного доходу, неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Крім того інші запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настання таких ризиків, як ухилення підозрюваного від органів досудового слідства та суду, знищення доказів винуватості підозрюваного, незаконного впливу на свідків.
З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує вагомість доказів в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні умисного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового слідства, може незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обрання стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя вважає, що необхідно продовжити дію стосовного підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 12 ч.1, 176-178, 182 ч.1, 186, 193, 196, 197, 202, 309, 369 ч.2,370,371,372, 376 КПК, суд,-
Клопотання слідчого СВ Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Крижопільського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джугастра Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового слідства, а саме до 21 січня 2020 року включно.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання захисника ОСОБА_6 про визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 в разі продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: