479/1229/19
2/479/342/19
19 грудня 2019 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі: секретаря судового засідання Штуфра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1229/19за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Центр Фінансових рішень" (далі - ТОВ "ФК "ЦФР") Заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК" ЦФР" та Заяву №1971731249від 17 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК "ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ "ФК "ЦФР". Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР", умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір. 30 липня 2018 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір відступлення прав вимоги №20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "ЦФР" передало (відступило) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ "ФК "ЦФР" права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель заборгованості). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №20180730 від 30 липня 2018 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 29579.40 грн. Відповідач здійснив погашення кредитної заборгованості не до кінця, в загальному розмірі вніс 4000 грн., тому у зв'язку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по договору на загальну суму 25579.40 грн. та судовий збір у розмірі 1921.00 грн..
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву відповідно до якої позовні вимоги не визнає, просив відмовити у задоволенні вимог у зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Згідно вимог положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.
Судом встановлено, що між 17 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Центр Фінансових рішень" (далі - ТОВ "ФК "ЦФР") Заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК" ЦФР" та Заяву №1971731249від 17 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК "ЦФР" та ОСОБА_1 , як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ "ФК "ЦФР". Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК "ЦФР", умови разом із заявою про приєднання і заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір(а.с.6-8), відповідно до умов яких позичальник ОСОБА_1 отримав строковий кредит в сумі 15000 грн., строком на 6 місяців, розмір процентної ставки за користування кредитом становить 11.99 % річних.
30 липня 2018 року між ТОВ "ФК" ЦФР" та позивачем по справі ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір відступлення прав вимоги №20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК" ЦФР" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК" ЦФР2 права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ "ФК" ЦФР" і Боржниками(Портфель Заборгованості)(а.с.18-21).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між Позичальником та ТОВ "ФК "ЦФР"(далі - Реєстр Боржників) - Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №20180730 від 30 липня 2018 року (витяг з Реєстру Боржників додається), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29579.4 гривень, з яких: 13235.88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2005.71 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6433.31 грн. - сума заборгованості за платою за управління кредитом; 7905.00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно з п.6.2.3. Договору відступлення прав вимоги, Права Вимоги переходять до ТОВ "ФК "ЄАПБ" з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "ЦФР" умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається.
Згідно з п.3.1. Договору відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.
На виконання п.6.6. Договору відступлення прав вимоги, згідно вимог ст.ст.512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення УКРПОШТИ від імені ТОВ "ФК "ЦФР" направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ "ФК "ЄАПБ"(а.с.16).
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
ТОВ "ФК "ЦФР" виконав свої зобов'язання належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в розмірі передбаченим договором. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, здійснив погашення кредитної заборгованості не до кінця, в загальному розмірі вніс 4000 грн., у зв'язку з чим, заборгованість за договором складає 25579.40 грн., з якої: 13235.38 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 0 - заборгованість по відсоткам, 4439.02 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом, 7905.00 грн. - заборгованість за пенею. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за платою за управління кредитом в розмірі 4439.02 грн., суд приходить до наступного.
Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про споживче кредитування", який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до положень ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
За умовами кредитного договору №1971731249від 17 березня 2017 року вбачається, що вказаний кредит є отриманим саме на споживчі цілі.
Згідно з положеннями частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування"споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746 цс 16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.
Керуючись положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про споживче кредитування", а також враховуючи висловлену позицію Верховного Суду України суд не може погодитися з включенням позивачем до розрахунку заборгованості коштів, які є платою за управління кредитом. Разом з тим, кредитний договір №1971731249від 17 березня 2017 року не містить умов щодо стягнення плати за управління кредитом взагалі.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення п.п.22, 23 ст.ст.1, 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії та звертає увагу суду, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому, позивач нараховував, а він повинен був сплачувати комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за платою за управління кредитом в сумі 4439.02 грн. є незаконними, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
Судом згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що Банком нарахована пеня в розмірі 7905 грн..
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.
Оскільки нарахування пені розпочалося з 26 травня 2017 року, а позивач звернувся до суду 23 вересня 2019 року, тобто після спливу одного року, у задоволенні даних вимог необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строків позовної давності. Суд погоджується із позицією сторони відповідача, адже згідно положень ч.1 ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягненням з відповідача на користь позивача заборгованість за основною сумою боргу - 13235.38 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7905.00 грн. та плати за управління кредитом в сумі 4439.02 грн., не підлягають задоволенню.
Позивачем понесені та документально підтверджена сплата судового збору(а.с.5), яка відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог(13235.38 х 1921 / 25579.40), а саме 993.97 грн..
Керуючись ст.ст.256, 258, 260-261, 266-267, 509, 514, 515-519, 525-526, 530, 631, 651, 1048-1050, 1054-1055, 1077, 1079, 1081-1082 ЦК України, ст.ст.12-13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"(код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитним договором №1971731249від 17 березня 2017 року за основною сумою боргу - 13235.38 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"(код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк") судовий збір в розмірі 993.97 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Кривоозерський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 19 грудня 2019 року.
Суддя :