іменем України
10.12.2019 р. 145/1427/19
2/145/658/2019
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Кіосак Н. О. ,
за участі секретаря Крикливої М.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що 20 травня 2016 року вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу донька проживатиме з нею.
Спільне майно вони поділять добровільно.
Фактично шлюб розпався, вони з відповідачем не підтримують шлюбних відносин. Вони втратили взаємні почуття один до одного, взаємоповагу, тому, на її думку, немає ніякого сенсу в продовженні та збереженні даного шлюбу. У них різні характери та погляди на життя і різні плани щодо майбутнього. Тому в даний час між ними склались неприязні відносини, примирення уже неможливе. Вважає, що за таких обставин збереження даного шлюбу немає сенсу і не відповідає її інтересам.
Просить розірвати шлюб.
В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилася, подала заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить розірвати шлюб, залишити їй прізвище " ОСОБА_5 " та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, просить розірвати шлюб.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
20 травня 2016 року сторони уклали шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб.
В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про її народження.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Наведені на обґрунтування позову обставини, що спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а тому суд вважає, що подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суму сплаченого позивачем при подачі заяви судового збору суд стягує з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 141, 200, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України,
ухвалив:
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 20 травня 2016 року Тиврівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Вінницької області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 15, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 13 грудня 2019 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Кіосак Н. О.