Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/15047/19
Провадження №1-кп/523/1221/19
20.12.2019 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12019161490000706 від 27.04.2019 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Антонюки Миколаївського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні дитину 2015 року народження, офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст..89 КК України не має судимості,
по звинуваченню в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Новоолексіївка, Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, маючого 5 класів освіти, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей які оформлені на дружину, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до положень ст..89 КК України не має судимості,
по звинуваченню в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, -
27.04.2019 приблизно о 02 годині 20 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 , використовуючи транспортний засіб марки «Renault - Megane» 2004 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . під керуванням ОСОБА_6 прибули на автомобільну стоянку за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 23, де за попередньою змовою, діючи таємно та з корисливих мотивів, визначили об'єктом свого злочинного наміру, дизельне паливо ( Energy ДП-Л-Євро5-ВО) у кількості 150 літрів, яке знаходилось в автомобілі «Volvo» білого кольору д/з НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_8 . Після чого, використовуючи прилади для скачування палива із транспортних засобів, перелили дизельне паливо до пластикових каністр, які погрузили до багажнику транспортного засобу на якому приїхали, після чого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 4000 гривень.
Крім того, 02.05.2019 приблизно о 04 годині 15 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 використовуючи транспортний засіб марки Renault - Megane» 2004 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 прибули на автомобільну стоянку за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 23, де за попередньою змовою із корисливих мотивів, діючи таємно, підійшли до автомобілю MAN» д/з НОМЕР_4 який належить ОСОБА_9 з якого за допомогою інструменту, ОСОБА_7 від'єднав алюмінієвий диск колеса марки TGA 18.440 вартістю 2297 гривень 96 копійок, на якому знаходилась шина вантажна 385/65R22 фірми «Firemax CN» вартістю 6440 гривень, а ОСОБА_6 підійшов до відсіку де знаходяться акумуляторні батареї автомобіля, та за допомогою інструменту від'єднав дві акумуляторні батареї фірми «MAN» 155Ah 900А 12V вартістю 1085 гривень за кожну, які погрузили до причепу автомобіля на якому приїхали, після чого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 10907 гривень 96 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, дійсно наприкінці квітня та на початку травня 2019 року він разом із ОСОБА_7 скоїли крадіжки з території автомобільної стоянка, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Балтська дорога, 23. У квітні викрали топливо, а в другий раз акумуляторні батареї та колесо від вантажного автомобіля. У скоєному розкаюється, матеріальні збитки відшкодували в повному обсязі, про що суду надана копія квитанції, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті та зазначені під час допиту ОСОБА_6 . У скоєному розкаюється, матеріальні збитки відшкодували в повному обсязі, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до суду не з'явились, надавши суду заяву с проханням розглянути справу за їх відсутності.
Так як обвинувачені свою вину визнали повністю, підтвердили обставини скоєних ними злочинів, погодились на спрощену форму судового розгляду, а саме просили не досліджувати докази які вони не оспорюють, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані:
-По ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, крім того вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані:
-По ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, а також вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, також повною мірою вивчені особи обвинувачених, які мають міцні соціальні зв'язки, а саме одружені та мають на триманні ОСОБА_6 одного, а ОСОБА_7 двох неповнолітніх дітей, відповідно до положень ст..89 КК України не мають судимостей, офіційно не працюють, але обидва працюють неофіційно, позитивно характеризуються за місцем мешкання, а також враховується відношення обвинувачених до вчинених злочинів, провину визнали повністю, щиро покаялись, збитки потерпілим відшкодовані в повному обсязі,.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст..65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 судом не виявлено.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинувачених до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченим покарання не пов'язане із позбавленням волі та обвинувачених, які погодились із прокурором та просили не позбавляти їх волі, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченим покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений. Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Держави в особі ОНДЕКЦ - 2512,16 (дві тисячі п'ятсот дванадцять гривень шістнадцять копійок) - вартість проведеної по справі експертизи №85 КДТЗ від 30.05.2019 року.
Міра запобіжного заходу обвинуваченим не обиралась та скасуванню не підлягає.
Речові доказу по провадженню, а саме дві акумуляторні батареї фірми «МАН» та диск із шиною фірми «Firemax», які передані під розписку ОСОБА_9 - вважати переданими за належністю.
Матеріали кримінального провадження №12019161490000706 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2019 року, разом із речовими доказами, а саме диски з відеозаписами - зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: