Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1878/19
Номер провадження: 2/511/716/19
20 грудня 2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Ільяшук А. В.,
секретаря судового засідання - Чернецької А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, призначених рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.05.2012 року по справі № 1524/2-61/12.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.07.2002 року, який був розірваний рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.01.2012 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.05.2012 року (справа № 1524/2-61/12) стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Діти проживають разом з позивачем. На думку позивача визначена судом сума аліментів на даний час є незначною та недостатньою для матеріального утримання дітей, так як в силу свого віку діти потребують більших витрат на розвиток, освіту та інше. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.05.2012 року по справі по справі № 1524/2-61/12.та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . у розмірі1/3 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно, до досягнення донькою повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.10.2019 року прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та з проханням розглянути справу у її відсутність та наполягала на задоволенні позову. ( а.с.).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач за зазначеною адресою не проживає, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.20,25)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.07.2002 року, який рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.01.2012 року розірваний ( а.с.3)
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.10.2003 року Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області, на підставі актового запису № 19 (а.с.5) та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.07.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису № 186 (а.с.6)
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 травня 2012 року по справі № 1524/2-61/12 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 стягнуто на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . аліменти по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду з 16.01.2012 року і до досягнення дітьми повноліття. (а.с.7)
Відповідно до довідки № 1007 виданої Єгорівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області від 16.09.2019 року, встановлено, що неповнолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . проживають з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні. (а.с.8).
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права
У відповідності до ч.1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до чч.1, 2, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст.183 СК, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом
Як передбачено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі» тощо).
Таким чином, суд приходить до висновку, що право вимагати зміни розміру аліментів та способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувана, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідачем не надано доказів про неможливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі1/3 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно, до досягнення донькою повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВС України від 15.05.2006 за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК ( 2947-14 ).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», встановлено з 01.01.2019 року прожитковий мінімум дітей віком з 6 років до 18 років - 1699 грн.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Таким чином на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 500грн., що вочевидь не відповідає мінімальному розміру аліментів, встановленому законодавством на теперішній час і значно менше від прожиткового мінімуму.
Таким чином, враховуючи майновий та сімейний стан відповідача, мінімальний розмір аліментів відповідно до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», рівень життя станом на 2019 рік суттєво різниться з рівнем життя 2011 року, тому є підстави для зміни визначених рішенням Роздільнянського районного суду від 16.05.2012 року аліментів, суд вважає можливим змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . у розмірі1/3 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно, до досягнення донькою повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При цьому, аліменти у зміненому розмірі стягуються з дня набрання чинності рішенням суду.
Правилами ч. 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Розмір судового збору за подання до суду позовних заяв майнового характеру визначається п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ та на час розгляду справи становить 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 180-183, 185,192, 273 СК України, ст.ст.4, 18, 19, 48, 76-81, 95, 141,211, 258-259, 263-265, 280-284,288,289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів стягнутих з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Старі Троянди Кілійського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.05.2012 року по справі № 1524/2-61/12 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , уродженця с. Старі Троянди Кілійського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , потім у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину щомісячно, до досягнення донькою повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнення розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
Відкликати з Болградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 , виданий на підставі рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.05.2012 року по справі № № 1524/2-61/12 щодо стягнення аліментів на утримання дітей дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 500,00 грн. щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , уродженця с. Старі Троянди Кілійського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 768,40 грн. на користь держави. (Реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А. В. Ільяшук