19.12.2019
Справа № 522/9628/19
Провадження № 2/522/6111/19
19 грудня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 червня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг в сумі 18661,51 грн.
За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.
21 червня 2019 року судом отримано інформацію про зареєстроване місце мешкання відповідача.
24 червня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та встановлено порядок спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду даної справи.
Згідно протоколу судового засідання від 01.08.2019 року представник позивача ТОВ «Управдом-1» адвокат Гаспарянц Д.М. в судовому засіданні звернувся з клопотанням про надання часу для узгодження мирової угоди, у зв'язку з чим і було відкладено розгляд на 25.10.2019 року (а.с. 89).
01 серпня 2019 року представник позивача ТОВ «Управдом-1» адвокат Гаспарянц Д.М. звернувся до суду з заявою, в якій надав документи щодо витрат на професійну правничу допомогу для долучення та просив врахувати їх при винесенні рішення (а.с. 91-92).
01 серпня 2019 року представник позивача ТОВ «Управдом-1» адвокат Гаспарянц Д.М. також подав заяву про укладення мирової угоди (а.с. 105-107).
02 жовтня 2019 року представник позивача ТОВ «Управдом-1» адвокат Гаспарянц Д.М. звернувся до суду з заявою про залишення без розгляду заяви про укладення мирової угоди (а.с. 110-111).
Крім того, 02 жовтня 2019 року представник позивача ТОВ «Управдом-1» адвокат Гаспарянц Д.М. звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду (а.с. 112-113).
25 жовтня 2019 року відповідно до протоколу судового засідання розгляд справи, з урахуванням думки відповідача, відкладено у зв'язку з неявкою позивача та його представника для підтримання поданих ним вищевказаних заяв (клопотань).
Так, розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.
В судове засідання 19 грудня 2019 року позивач та/чи/або його представник не з'явився, що є черговою повторною неявкою позивача в судове засідання 25.10.2019 року, про час, дату і місце яких позивач повідомлявся належним чином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивача про розгляд справи у судових засідання, що були призначені 25.10.2019 року та 19.12.2019 року за зазначеною позивачем адресою, про що в матеріалах справи є відповідна інформація.
Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.
З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.
При цьому, подача представником позивача до суду заяв про укладення мирової угоди, потім прохання не розглядати вказану заяву (без пояснення причини такого прохання), а в подальшому взагалі подання заяви про залишення позову без розгляду, навпаки, на думку суду, свідчить про неузгодженість позиції по справі за вказаним позовом про стягнення заборгованості та не дає змогу суду переконатись в усвідомленні дій по справі та правильному розумінні наслідків поданих представником позивача заяв.
Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд розцінює безпідставні неявки позивача (представника позивача), що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем (представником позивача) своїми процесуальними правами, що є недопустимим.
Крім того, Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про стягнення заборгованості перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 04.06.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
Як видно з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом надіслання судових повісток на зазначену в позові адресу місця проживання позивача. Проте, в судові засідання сам позивач жодного разу не з'являвся, а приймав участь в судовому засіданні його представник.
Водночас, за весь час розгляду справи в суді, відбулось лише одне судове засідання за участю представника позивача 01.08.2019 року, що також не було спрямовано на вирішення спору по суті, оскільки судове засідання відкладено у зв'язку з необхідністю надати представнику позивача час для узгодження мирової угоди.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пон омарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, причин для неприбуття в судове засідання позивача чи його представника не вбачається.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а саме 25.10.2019 року та 19.12.2019 року.
Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем та його представником своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились у подачі вказаних вище заяв, систематичному не з'являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.
За таких обставин, суд враховуючи також заяву представника позивача про залишення позову без розгляду, вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про стягнення заборгованості.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Л.М. Чернявська