Справа № 522/18929/19
Провадження № 2а/522/933/19
19 грудня 2019 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,
адвоката Мунтян І.Ю.,
пееркладача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Одеси справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя про примусове видворення за межі території України,
07 листопада 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до суду з позовом до громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя про примусове видворення за межі території України.
Мотивують вимоги тим, що громадянин Гвінеї Бах Мамаду Яя незаконо перебуває на території України. Строк дії документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України сплив. В зв'язку з чим, відповідач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 203 КУпАП. Рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 10.09.2015 року про примусове повернення в країну походження громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя та зобов'язано його покинути територію України у термін до 24.09.2015 року добровільно не було виконано. Проте, лише 07.11.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64 було виявлено громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому відповідно до ст. 263 КУпАП його було затримано в адміністративному порядку.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2019 року відкрито провадження по справі.
03 грудня 2019 року до суду надійшов відзив адвоката Мунтяна І.Ю., який представляє інтереси відповідача. Зазначає про незаконність підстав для задоволення позову з наступних підстав:
1.Пропущення позивачем строку звернення до суду.
Як вбачається з адміністративного позову та наданих до нього матеріалів, підстави, що дають право Позивачу на пред'явлення позовних вимог про примусового видворення за межі території України виникли 25.09.2015 року коли відповідач Бах Мамаду Яя не виконав рішенні N 50 від 10.09.2015 про примусове повернення та не виїхав з території України до 24.09.2015 р.
Позивач в порушення, передбаченого ст. 122 КАС України три місячного строку подачі адміністративного позову, звернувся до суду лише 07.11.2019 р. Крім того, поважності причин пропущення строку звернення до суду в позові не зазначено.
2. Незаконне затримання Відповідача та позбавлення його свободи
Відповідно Протоколу N МОД 000019 від 07.11.2019 р. відповідача було протиправно затримано згідно п.2 ст. 263 КУпАП.
Підставою затримання громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя зазначена у Протоколі N МОД 000019 від 07.11.2019 р є порушення їм ст. 203 ч.1 КУпАП та з'ясування обставин такого порушення.
Проте, позивачем не надано протоколу та постанови щодо притягнення Гвінеї ОСОБА_2 Яя до адмінвідповідальності на підставі яких до нього було застосовано затримання згідно п.2 ст. 263 КУпАП.
Стаття 260 КУпАП передбачає вичерпний перелік випадків застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Зокрема у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи. Тобто ціль з якою було затримання Відповідача не відповідає вимогам ст.260 КУпАП України.
Законної мети щодо затримання для забезпечення провадження по справі про адміністративні правопорушення за ст. 203 ч.1 КУпАП України відносно у позивача не було. Фактично посадови особи Позивача використали адміністративне затримання лише з метою незаконного позбавлення свободи для доставки до Приморського райсуду м. Одеса.
3. Порушення права на правову допомогу
Відповідач під час вручення йому рішення про примусове повернення N 50 від 10.09.2015, під час притягнення до адміністративної відповідальності у 2015 році та затримання 7.12.2019 р. не був забезпечений адвокатом, а відтак, не володіючи українською мовою та перебуваючи в умовах ізоляції, не мав змоги розуміти зміст дій та рішень, що приймалися під час його затримання та не міг отримати належне роз'яснення його прав, а також отримати правову допомогу.
Згідно положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту або тимчасового захисту», - на всі види правових послуг з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання.
З вищенаведеного слід зробити висновок, що при затриманні відповідача, службовими особами органу позивача допущені грубі порушення гарантованих Конституцією України та Європейською Конвенцією з прав людини прав відповідача.
4. . Відсутність законних підстав щодо подання позовної заяви про примусове видворення Бах Мамаду Яя з території України.
Згідно вимог ст.30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” Позовні заяви територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону, органів СБУ про примусове видворення іноземців подаються до суду за місцезнаходженням відповідного органу, підрозділу за умовою якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове видворення.
Відносно відповідача було прийнято рішення N 50 від 10.09.2015 р. про примусове його повернення з території України та зобов'язано його покинути територію України у термін до 24.09.2015 року.
Копію рішення про примусове повернення на зрозумілій йому мові надано не було та не донесено його зміст. В даному випадку він фактично не був проінформований про прийняте рішення, необхідність його виконання та можливість оскарження в судовому порядку.
Під час ознайомленням з рішенням про примусове повернення прийняте позивачем не з'ясований намір Відповідача щодо його оскарження та належним чином йому нероз'яснена процедура його оскарження визначено статтею 288 КАС України. Це позбавило Відповідача права на оскарження цього рішення та отримання ним правової допомоги для цієї мети. Також не були надані докази вручення примірника рішення в перекладі мовою, якою володіє особа. Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу примірника рішення про примусове повернення у перекладі на мові, якою володіє відповідач. Наявність та зміст Рішення про примусове повернення від N 50 від 10.09.2015 р. стало відомо та зрозуміло Бах Мамаду Яя лише після початку надання йому правової допомоги з боку його адвоката ОСОБА_3 у грудні 2019 року.
Тобто у відповідача наявні поважні підстави для невиконання рішення про примусове повернення від N 50 від 10.09.2015 р. в розумінні ст.30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
З метою дотримання основних завдань адміністративного судочинства, розгляд справи неодноразово був відкладений. Іноземний громадянин, який не розуміє мову, якою здійснюється судочинство забезпечений послугами перекладача та представника для надання правової допомоги. Відповідач приймав участь у процедурі розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку.
Як свідчить прецедентна практика ЄСПЛ, що відповідальність держави настає в разі, коли продемонстровані серйозні доводи на користь того, що та чи інша особа в разі депортації стикнеться з реальною загрозою зазнати нелюдського поводження всупереч ст.3 конвенції. У цій статті міститься вимога не здійснювати депортації такої особи до відповідної країни (рішення у справах «T. and others v. Finland», «N. v. UK»).
18 грудня 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду, оскільки вперше відповідача було затримано та винесено рішення про примусове повернення до країни походження 10.09.2015 року та зобов'язано його покинути територію України до 24.09.2015 року. Відповідач з зазначеним рішенням був ознайомлений, що підтверджується розпискою про отримання рішення про примусове повернення в країну походження від 10.09.2015 року. 07.11.2019 року Бах Мамаду Яя, ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено повторно та з'ясовано, що відповідач не виконав вимоги ГУ ДМС України в Одеській області, залишився проживати на території України в якості нелегального мігранта. Крім цього, початок трьох місячного строку визначено альтернативно - це день, коли суб'єкт владних повноважень дізнався або винен був дізнатись про порушення права. Зазначили, що позивач дізнався про невиконання судового рішення про примусове повернення Бах Мамаду Яя тільки 07.11.2019 року, тобто під час його повторного виявлення на території України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, які викладені в позовній заяві. Зазначає, що відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Зазначив, що для подачі позову про примусове видворення необхідно встановити низку обставин. Підставою подачі позову є встановлення факту невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення та його подальшим нелегальним перебуванням на території України, факт невиконання рішення про примусове повернення від 10.09.2015 року № 50 було встановлено 07.11.2019 року, тому просять поновити строк звернення до адміністративного суду з позовом про примусове видворення громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду та під час прийняття рішення були порушені його права на переклад документів. Відповідач зазначає, що в нього наявний оригінал паспорту, але про необхідність виїхати за межі України на підставі рішення, яке прийняте у вересні 2015 року стало відомо лише в листопаді 2019 року. Він має намір звернутися з заявою про визнання біженцем, чи особою яка потребує додаткового захисту. Також повідомив, що у 2014 році він приїхав на Україну з метою отримання освіти. Він вступив но навчання до МГУ та отримав студентську візу на проживання на території України. Але навчання припинив тривалий час потому, на даний час він не є студентом, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що 07.11.2019 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64, було виявлено особу, яка назвалась громадянином Гвінеї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В результаті проведеної перевірки було встановлено, що громадянин Гвінеї ОСОБА_2 Яя, ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні проживання без документів на право проживання в Україні.
Перевіркою встановлено, що громадянин Гвінеї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України легально у 2014 році у м. Донецьк за допомогою паспорта громадянина Гвінеї для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 06.11.2013 строком дії до 05.11.2018 року.
Громадянин Гвінеї ОСОБА_2 Яя, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав студентську візу на проживання на території України, що підтвердили учасники справи в ході судового розгляду.
Як зазначає громадянин Гвінеї Бах (Bax) ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 він вступив до навчався в МГУ (м.Одеса), але припинив навчання вже тривалий час .
На даний час громадянин Гвінеї Бах Мамаду Яя не є студентом, тому на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
10.09.2015 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя, ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 051243 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.09.2015 року ПН МОД № 051243 був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст.25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.
Також, 10.09.2015 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя та зобов'язано його покинути територію України у термін до 24.09.2015 року.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Конституційною гарантією є право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять.
Таким чином, відповідач, як громадянин іноземної держави незалежно від законності перебування на території України мав можливість реалізувати своє право на добровільне повернення чи оскаржити рішення органу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що до листопада 2019 року він не був обізнаним про наявність зазначеного рішення, оскільки відповідач повідомив про наявність у нього паспорту. Також, матеріали справи містять копію паспорта громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя, в якому наявна відмітка про прийняте рішення від 10 вересня 2015 року про примусове видворення.
У визначений термін для добровільного повернення в країну походження громадянин Гвінеї Бах Мамаду НОМЕР_2 з території України не виїхав. 07 листопада 2019 року повторно був затриманий працівниками ГУ ДМС України в Одеській області.
Термін з моменту прийняття рішення про примусове повернення відповідача до країни походження у вересні 2015 року до часу повторного виявлення відповідача працівниками міграційної служби в листопаді 2019 року. Зазначений період часу у відповідача була реальна можливість для з'ясування питання про законність права проживання на території України за допомогою перекладача та фахівця в галузі права.
Як вбачається з матерів справи та підтверджено з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем, чи особою яка потребує додаткового захисту відповідач не звертався.
На даний час громадянин Гвінеї Бах (Bax) ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) [місце проживання не відомо], ІНФОРМАЦІЯ_1 постійного місця проживання та законного джерела існування не має. ГУ ДМС України в Одеській області є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець території України знаходиться не законно, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення на, тому існує ризик незаконного перебування іноземного громадянина на території України.
В порядку частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Таким чином, відповідач перебуває на території України за закінченням строку дії документів, тому в нього відсутні правові підстави для проживання на території України.
Враховуючи, що факт невиконання рішення про примусове повернення від 10.09.2015 № 50 було встановлено 07.11.2019 року, отже в порядку ст.121 КАС України, строк звернення до адміністративного суду з позовом про примусове видворення громадянина Гвінеї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає поновленню.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позов Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеські області до громадянина про примусове видворення громадянина Гвінеї Бах ОСОБА_7 ОСОБА_8 ) ОСОБА_9 Яя ( ОСОБА_6 ) за межі території України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, постанова суду в частині примусового видворення відповідача підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 23, 26, 30 Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 121-123,241-246, 250, 251, 288, 371 КАС України, суд
Поновити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області процесуальний строк звернення до суду.
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (м.Одеса, вул.Преображенська, 44) про видворення за межі території України громадянина Гвінеї Бах Мамаду Яя (місце проживання не відомо) задовольнити.
Видворити громадянина Гвінеї Бах (Bax) ОСОБА_9 Яя ( ОСОБА_6 ) [місце проживання на території України не відомо], ІНФОРМАЦІЯ_1 з території України.
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі через Приморський районний суд м. Одеси (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом десяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений 20 грудня 2019 року.
Суддя Л. М. Чернявська
19.12.2019