Справа № 522/21466/19
Провадження № 1-кс/522/20336/19
20 грудня 2019 року Місто Одеса
Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Одеса, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з неповною середньою освітою, неодруженого, без місця реєстрації та постійного місця проживання, зі слів раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.12.2019, приблизно о 09:00 години, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 перебували у квартирі, яка належить потерпілій ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , де мали виконати ремонтні роботи, відповідно до домовленості.
В подальшому, в цей же час, перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_4 , скориставшись, що його товариш ОСОБА_7 знаходить у іншій кімнаті та відволік свою увагу, підійшов до дверей, які перегороджують дану квартиру на дві частини, відчинив її, відштовхнувши шафу, якою було підперті двері, тим самим проник до частини квартири, якої не мав доступ.
Далі, ОСОБА_4 перебуваючи вже безпосередньо в частині квартири, до якої не мав доступ, зайшов до однієї з кімнат, обшукав її, де шухляді шафи, розташованої в кімнаті виявив цінне майно, а саме грошові кошти. Раптово у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а грошові кошти у розмірі 45000 дол. США (що відповідно до курсу НБУ на 18.12.2019 р. становить 1055700 грн.) та 5000 євро (що відповідно до курсу НБУ на 18.12.2019 р. становить 130950 грн.), і визначив предметом свого злочинного посягання. Впевнившись, що його дії носять таємний характер та залишаються непомітними, розуміючи наслідки, таємно викрав вищевказані грошові кошти.
Після чого ОСОБА_4 повернувся до другої частини квартири, де проводились ремонтні роботи та повідомив своєму товаришу ОСОБА_7 , що на сьогодні робота закінчена та щоб останній збирав інструменти.
Викравши грошові кошти, належні ОСОБА_8 , ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_8 було спричинено матеріальний збиток на загальну суму 1186650 гривень.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний будучи раніше засудженим за вчинення злочину з корисливих мотивів, усвідомлюючи покарання за вчинення злочину такого характеру, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, у підозрюваного не має постійної роботи, відсутні соціальні зв'язки, а тому, розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Підозрюваний під час розгляду клопотання не заперечував проти його задоволення.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доказами цього, є те, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є середньої тяжкості), що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, гарантії, передбачені ст. 5 покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Розмір застави має оцінюватись з огляду на особу підсудного, належну йому власність та інше, тобто щоб перспектива втрати застави у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.
Застава необхідна лише тоді, коли існують підстави для тримання під вартою. Якщо ризику втечі можна уникнути за допомогою застави або інших гарантій, обвинуваченого слід звільнити, враховуючи, що у нього менше причин для втечі, коли очікується більш м'яке покарання.
Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу та також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) та його платоспроможність. За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться йому в провину.
Таким чином, відповідно до норм Європейського законодавства, застава є гарантією уникнення спроби підозрюваного втечі.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 20 грудня 2019 року - 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 2) прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень; 3) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, а саме з 18 грудня 2019 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 16 лютого 2020 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали отримав _________________________________________
дата, прізвище, підпис підозрюваного
20.12.2019