Справа № 521/20143/19
Номер провадження:1-кс/521/7542/19
20 грудня 2019 року місто Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 42019162020000105, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 42019162020000105 від 29.11.2019 року.
З клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2019 року було задоволено клопотання про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення підвалу № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 за адресою: АДРЕСА_1 власником яких є ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання власника майна ОСОБА_5 та зазначив, що підстав для скасування арешту на зазначене майно на даний час не вбачається, оскільки досудове слідство триває, а тому існують реальні підстави для подальшого арешту зазначеного майна до моменту з'ясування всіх обставин справи.
Представник заявника адвокат ОСОБА_4 , клопотання підтримала та просила суд його задовольнити, при цьому зазначила, що ОСОБА_5 , не є учасником кримінального провадження № 42019162020000105 від 29.11.2019 року, досудове розслідування не стосується зазначеної фізичної особи, санкція ч.4 ст.358 КК України не передбачає конфіскацію майна, майно на яке накладено арешт не визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019162020000105 від 29.11.2019 року, та саме майно на даний час знищено, що підтверджується копіями актів КП «БТІ» Одеської міської ради від 24.10.2019 року, а тому, на даний час відсутні будь які законні підстави для подальшого арешту зазначеного майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання заявника є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ст. 174 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт, триває, майно на яке накладено арешт, у встановленому порядку речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019162020000105 від 29.11.2019 року не визнано, і на даний час фактично його не існує оскільки згідно з копіями актів КП «БТІ» Одеської міської ради від 24.10.2019 року воно було знищено, ОСОБА_5 не є учасником кримінального провадження № 42019162020000105 і у будь-якому процесуальному статусі не перебуває, досудовє рослідування не стосується зазначеної фізичної особи - володільця майна, санкція ч.4 ст.358 КК України не передбачає конфіскацію майна.
Враховуючи викладене, вважаю, що на даний час відсутні будь які підстави для подальшого застосування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження на зазначене майно.
Керуючись ст. 2, 7-9, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України,-
Клопотання власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2019 року в рамках кримінального провадження № 42019162020000105, а саме з нерухомого майна:
- нежитлового приміщення № 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768612951101, загальною площею 130,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
- нежитлового приміщення № 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768620651101 загальною площею 130,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768641251101, загальною площею 170 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768660451101, загальною площею 170,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768681251101 загальною площею 170,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768702251101, загальною площею 170,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768788551101, загальною площею 170 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768771151101, загальною площею 170 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768735751101, загальною площею 160 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення № 10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768699551101, загальною площею 160,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення підвалу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1768724451101, площею 129,9 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 70.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1