Справа № 518/1434/19
Провадження № 1-кп/507/173/2019
Номер рядка звіту 197
20.12.2019 рокусмт. Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Любашівка кримінальне провадження № 12019160000000861 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червоний Кут, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше не судимого
у скоєні злочину передбаченого за ч.1 ст.263 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5
встановив:
Згідно з обвинувальним актом встановлено, що 5 квітня 2019 року за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 26.03.2019 (справа № 520/4594/19), по матеріалам кримінального провадження 12019160000000167 від 02.03.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обшук домоволодіння, під час якого в кімнаті вказаного домоволодіння виявлено та вилучено дві металеві банки з порошкоподібною речовиною темного кольору та 1 скляна банка з порошкоподібною речовиною темного кольору.
Зазначена речовина в скляній банці масою 18 грамів є метальною вибуховою речовиною - бездимним порохом, речовина масою 2,7 грамів в металевій банці є метальною вибуховою речовиною - сумішшю бездимного та димного порохів, речовина масою 126 грамів в металевій банці є метальною вибуховою речовиною - димним порохом.
Так, ОСОБА_3 не маючи відповідних дозвільних документів у порушення вимог передбачених постановою Верховної Ради України № 2471-ХП від 17.06.1992 року з додатками «Про право власності на окремі види майна» зі змінами та доповненнями від 24.01.1995 року, постановою Кабінету Міністерств України №576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему» зі змінами та доповненнями від 20.04.2007 року, Наказу МВС України № 662 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної i холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» зі змінами та доповненнями від 17.06.2008 року ОСОБА_3 вчинив злочин проти громадської безпеки.
Відповідно зазначеної інструкції вибуховими речовинами являються хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла, до яких належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо, зберігання яких передбачає отримання дозволу передбаченого законом.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України за ознакою зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
07 листопада 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з даною угодою ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за вказаною статтею КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, із покладенням на нього обов'язків передбачених п.1-2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду
Відповідно до вимог ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно до вимог ч. 4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, підпадає під дію ч. 4 ст.469 КПК України.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 3768 грн. 24 коп. відповідно до вимог ст. ст.118, 122, 124 ч. 2 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до положень ст..100 КПК України.
За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 468-469, 473-475 КПК України, суд,-
ухвалив:
Угоду від 07 листопада 2019 року, укладену між прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160000000861 від 23.09.2019 р., про визнання винуватості за ч.1 ст.263 КК України - затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винуватим за ч.1 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 п.2 ч.2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ,не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 3768 грн. 24 коп. на користь держави.
Згідно ст.100 КПК України речові докази - вибухову речовину, яку згідно постанови слідчого передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - знищити, накладений арешт ухвалою слідчого судді від 09 квітня 2019 року на металеві банки із вибуховою речовиною - скасувати.
Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області області.
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, в тому числі й не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1