Справа №521/7809/19
Пр. №2/521/3016/19
10 грудня 2019 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Колесник Т.В., за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 С.С.,
представника відповідача - адвоката Карпової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлендконсалтинг» про стягнення коштів,
встановив:
В травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлендконсалтинг» (далі - ТОВ «Укрлендконсалтинг»), посилаючись на те, що 26 січня 2018 року між ним та відповідачем було укладено договір за №20 на створення (передачу) технічної продукції (далі - Договір №20 від 26 січня 2018 року), відповідно до умов якого останній зобов'язувався виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов'язувався перерахувати виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну 17000,00 грн., у тому числі ПДВ.
Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 Договору від 26 січня 2018 року, технічні та інші вимоги до технічної продукції, яка є предметом договору знаходяться в технічному завданні. Строк здачі робіт по договору - 120 календарних днів з дня зарахування платежу на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно п. 3 Договору від 26 січня 2018 року перелік технічної документації, яка підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику визначений в технічному завданні. При закінченні робіт виконавець подає замовнику акт здачі-приймання технічної продукції, а замовник протягом 5 днів після отримання акту здачі-приймання робіт, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання технічної продукції або мотивувати відмову від приймання робіт.
Позивач зазначав, що підставою для виконання робіт є клопотання замовника від 30 листопада 2017 року вх. №31-Ф-5299/3 до Одеської міської ради, договір №20 від 26 січня 2018 року, повідомлення від 29 січня 2018 року вх№31-Ф-464/2 на адресу Одеської міської ради про укладення договору, відповідно до абз. 3 п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Вказував, що після підписання зазначеного договору, він 29 січня 2018 року перерахував на рахунок відповідача 100% вартості замовлених робіт у розмірі 17000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 29 січня 2018 року.
Стверджував, що відповідач на теперішній час не виконав умови договору №20 від 26 січня 2018 року та не надав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до додатку до договору №1. При цьому відповідач не обґрунтував причини неминучості отримання негативного результату або недоцільності подальшого проведення робіт. Тому, за його думкою, роботи по договору №20 від 26 січня 2018 року не виконані з вини відповідача.
Крім того, позивач зазначав, що після закінчення строків, передбачених договором №20 від 26 січня 2018 року,він намагався зв'язатися з відповідачем та його посадовими особами з приводу повернення коштів, сплачених за даним договором, але директор ТОВ «Укрлендконсалтинг» на дзвінки не відповідав та кошти не повернув.
Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд стягнути з ТОВ «Укрлендконсалтинг» на його користь грошові кошти в розмірі вартості робіт за договором №20 від 26 січня 2018 року у сумі 17000,00 грн., пеню в розмірі 93840,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1108,40 грн.
Ухвалою суду від 29 травня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 50-51).
Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с. 202-203).
Представник позивача, діючий за довіреністю від 27 червня 2019 року, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Раніше надавав письмові пояснення до позову, в обгрунтування яких зазначав, що відповідач не обгрунтував свої пояснення щодо неминучості отримання негативного результату або недоцільність подальшого проведення роботи та не вказав підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця роташування об'єкту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Крім того, вказував, що відповідно до п. 13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Також стверджував, що відповідачем не було вказано підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.60, 109-112, 150-154).
Представник відповідача, діюча на підставі ордеру від 15 липня 2019 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Раніше надала відзив на позов, в обґрунтування якого зазначала, що 26 січня 2018 року між сторонами було укладено договір №20 на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт про розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказану роботу позивачем було сплачено 17000,00 грн.
В межах вказаного договору, відповідачем було виконану частину роботи, а саме виконано: топографо-геодезичний звіт, вартість роботи за який оцінюється виконавцем у розмірі 7000,00 грн. Вказувала, що в процесі виконання робіт відповідачем було виявлено неминучість отримання негативного результату та недоцільність подальшого проведення роботи, оскільки в межах м. Одеси існує практика, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розробку проекту не погоджуються. Так звані проекти створені на «мовчазній згоді», тобто якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви міська рада не надала дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову заявник має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу. На практиці ж, приватизація землі в м. Одесі таким чином призводить до отримання негативного результату, тому керівництвом ТОВ «Укрлендконсалтинг» було прийнято рішення укласти угоду про розірвання договору №20 від 26 січня 2018 року, про що позивач неодноразово повідомлявся, а також неодноразово в телефонній розмові з представником позивача - ОСОБА_3 , просило надіслати реквізити картки, куди необхідно повернути сплачені кошти у розмірі 10000,00 грн., з відрахуванням оплати за топографо-геодезичні роботи.
Стверджувала, що 17 липня 2018 року позивачу на його електронну адресу була відправлена додаткова угода про розірвання договору та прохання надіслати реквізити картки для отримання сплаченої суми у розмірі 17000, 00 грн., на що представник позивача у телефонній розмові відповів про те, що у нього проблеми з рахунком і після їх вирішення надішле відповідачу рекізити рахунку, на який можливо переказати кошти, але так їх і не надав. Вказав, що позивача також було повідомлено про те, що відповідач зможе та готовий продовжувати роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки тільки, якщо позивач надасть згоду Одеської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.06 га із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивом непогодження на практиці проекту землеустрою розробленого по «мовчазній згоді», є те, що відсутня підстава для розробки проекту, оскільки в ньому не міститься рішення від органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, і це на думку Держгеокадастру є порушенням ст. 50 Закону «Про землеустрій»(а.с. 75, 167-172).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються книгою п'ятою розділом 1 главою 49 та розділом 3 главою 63 Цивільного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Встановлено, що 26 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрлендконсалтинг» було укладено договір за №20 на створення (передачу) технічної продукції (далі - Договір №20 від 26 січня 2018 року), відповідно до умов якого останній зобов'язувався виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов'язувався перерахувати виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну 17000,00 грн., у тому числі ПДВ(а.с. 6-7).
Відповідно до умов п. п. 1.2, 1.3 Договору від 26 січня 2018 року, технічні і інші вимоги до технічної продукції, яка є предметом договору, знаходяться в технічному завданні. Строк здачі робіт по договору - 120 календарних днів з дня зарахування платежу на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно п. 3 Договору від 26 січня 2018 року перелік технічної документації, яка підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику, визначений в технічному завданні відповідно до додатку №1 до договору №20 від 26 січня 2018 року. При закінченні робіт виконавець подає замовнику акт здачі-приймання технічної продукції, а замовник протягом 5 днів після отримання акту здачі-приймання робіт, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання технічної продукції або мотивувати відмову від приймання робіт.
Відповідно до завдання на розроблення проекту землеустрою за результатами виконаних робіт, відповідач повинен надати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37).
Судом встановлено, що підставою для виконання робіт є клопотання позивача від 30 листопада 2017 року вх. №31-Ф-5299/3 до Одеської міської ради, договір №20 від 26 січня 2018 року, повідомлення від 29 січня 2018 року вх. №31-Ф-464/2 на адресу Одеської міської ради про укладення договору, відповідно до абз. 3 п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Пунктом 3.5 Договору від 26 січня 2018 року встановлено, що якщо в процесі виконання робіт виявляється неминучість отримання негативного результату або недоцільність подальшого проведення роботи, виконавець зобов'язаний припинити її, повідомивши замовника про це в 10-денний строк після припинення роботи. У цьому випадку сторони зобов'язані у 10-денний строк розглянути питання про доцільність і напрямки продовження робіт.
Відповідно до п. 5 Договору від 26 січня 2018 року виконавець приступає до роботи після зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Замовник несе відповідальність за достовірність вихідних даних. Строк закінчення робіт продовждується на час затримки подання вихідних даних.
29 січня 2018 року позивач на підставі рахунку-фактури від 26 січня 2018 року на виконання умов Договору №20 від 26 січня 2018 року, перерахував на рахунок відповідача 100% вартості замовлених робіт в розмірі 17000,00 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 29 січня 2018 року (а.с. 10, 11).
З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Одеської міської ради з клопотанням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,06 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва. До заяви надав графічні матеріали у вигляді геопідоснови М 1:500, на яких зазначено бажане місце розміщення земельної ділянки, її розміри та площа, геопідоснова М 1:500, копія листа департаменту комунальної власності від 28 вересня 2017 року №01-26/1169, копія зверенння від 28 вересня 2017 року вх. №31-Ф-5299/2, фотофіксація земельної ділянки, копія паспорта та ідентифікаційного коду (а.с. 12).
29 січня 2018 року позивач звернувся до Одеської міської ради з повідомленням про те, що оскільки Одеська міська рада не надала йому дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки, то він замовляє у ТОВ «Укрлендконсалтинг» розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу (а.с. 13).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору №20 від 26 січня 2018 року у лютому 2018 року ТОВ «Укрлендконсалтинг» було виготовлено технічний звіт з топографо-геодезичної зйомки (а.с. 177-197).
22 лютого 2018 року директором ТОВ «Укрлендконсалтинг» була проведена перевірка та прийомка виконаних топографо-геодезичних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , про що був складений відповідний акт від 22 лютого 2018 року (а.с. 189).
Судом встановлено, що 17 липня 2018 року на електронну адресу позивача була направлена угода про розірвання договору та було запропоновано надати реквізити банківської карти для повернення грошових коштів, оскільки в процесі виконання роботи було виявлено неминучість отримання негативного результату та недоцільність подальшого проведення роботи, та запропоновано позивачу надати рішення Одеськой міської ради, але позивач наполягав на проведенні робіт (а.с. 175, 176).
24 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією про поверненян коштів та пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи за кожний день прострочення.
Встановлено, що 04 грудня 2019 року відповідач повернув позивачу грошові кошти в розмірі 17000,00 грн. у зв'язку з розірвання договору №20 від 26 січня 2018 року, які були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 04 грудня 2019 року (а.с. 218).
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір е укладеним з моменту його підписання сторонами.
Статтею 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина друга статті 123 ЗК України). Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186 ЗК України. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України). Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для отримання земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами (клопотаннями) для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її власність. А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
На підставі частини сьомої цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу, який розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який надає висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже для виготовлення проекту землеустрою необхідно отримати дозвіл відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дозвіл Одеської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу не надавав, оскільки його не отримав, дії Одеської міської ради не оскаржував.
Відповідно до ст.50 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 858-IV) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Отже відсутність дозволу Одеської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є підставою отримання негативного результату або недоцільність подальшого проведення роботи, оскільки без отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можливо розробити проект землеустрою.
Відповідно до п. 3.5 Договору від 26 січня 2018 року якщо в процесі виконання робіт виявляється неминучість отримання негативного результату або недоцільність подальшого проведення роботи, виконавець зобов'язаний припинити її, повідомивши замовника про це в 10-денний строк після припинення роботи. У цьому випадку сторони зобов'язані у 10-денний строк розглянути питання про доцільність і напрямки продовження робіт.
Відповідно до ст.604 ЦК України зобов,язання припиняються за домовленістю сторін.
Таким чином, відповідач на підставі п. 3.5 Договору від 26 січня 2018 року правомірно припинив проведення роботи щодо виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт про розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд вважає, що не надання позивачем на виконання договору №20 від 26 січня 2018 року, укладеного між ним та ТОВ «Укрлендконсалтинг», дозволу Одеської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало причиною не виконання останнімданого договору та припинення робіт за ним.
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Оскільки відповідач діяв відповідно до умов п. 3.5 Договору від 26 січня 2018 року, то суд не вважає, що його дії є неправормріними.
Тому, за таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та незаконністю.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір у справі складає 1108,40 грн., які сплачені позивачем при звернення до суду (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 638, 654, 901, 906 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлендконсалтинг» про стягнення коштів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 19 грудня 2019 року.
Суддя: О.М. Сегеда