Справа № 947/26576/19
Провадження № 1-кп/947/980/19
20.12.2019 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161480001663 від 04.08.2019 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, громадянина України, українця, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого в силу ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161480001663 від 04.08.2019 року у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 оскільки, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися та не відпали, у зв'язку із чим тримання під вартою є доцільним.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вказуючи, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не доведені та обвинувачений не має наміру переховуватися від суду. Просив суд обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника у повному обсязі.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками - спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, яке відповідно до ст.12 КК України відносить до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.2, 5 ч.3 ст.183 КПК України, . Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності у Приморському районному судді м. Одеси за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків у суспільстві.
Стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти протиправні дії, що в свою чергу свідчить про те, що більш м'які запобіжні заходи, станом на теперішній час не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке має прямий умисел, суд вважає, що станом на теперішній час суспільний інтерес перебування обвинуваченого під вартою, переважає над його особистим інтересом.
Водночас, враховуючи підстави та обставини передбачені ст.ст. 177, 178 та 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено із застосуванням насилля для життя та здоров'я потерпілого, що спричинило до тяжких тілесних ушкоджень в момент їх заподіяння.
При постановлені ухвали, слідчий суддя також бере до уваги ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (№21).
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18.02.2020 року.
Ухвала суду щодо продовження строку застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1