Справа № 520/7286/19
Провадження № 2/520/3631/19
20.12.2019
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в місті Одеса в залі суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Суворовський районний у м.Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області, про визнання батьківства, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ТзДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» 66000 грн. страхового відшкодування; пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідно до ч.10ст.256 ЦПК України, а також моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним та відповідачем укладенодоговори страхування цивільної відповідальності на випадок ДТП. 26.04.2016 року сталася ДТП, винним в якій в установленому порядку визнано ОСОБА_3 . Потерпіла особа звернулася з позовом до ОСОБА_3 , як винуватця ДТП, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу. Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 23.11.2018р. в справі 520/3275/17 стягнуто з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 89304,97 грн. Відшкодувавши потерпілій особі шкоду, ОСОБА_3 звернувся до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з заявою про виплату страхового відшкодування, в задоволені якої страховиком відмовлено. Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі.
Відповідачем ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» надано відзив, в якому представник просить відмовити в позові в повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що згідно рішення суду у справі 520/3275/17, сума матеріальної шкоди підлягає стягненню безпосередньо з ОСОБА_4 . Також вказує, що оскільки зазначене рішення не оскаржувалося та набуло законної сили, у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_4 страхового відшкодування.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач представника в судове засідання не направив, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що правовідносини між сторонами регулюються договірними відносинами, і приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 20.12.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів поліс АЕ/ 6770902, згідно якого здійснено обов'язкове страхування цивільної відповідальності ОСОБА_3 на випадок ДТП із страховою сумою 50000 грн.
Додатково сторонами укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №12-Р/05-446-00046, від тієї ж дати,згідно п. 6.1. якого ліміт відповідальності страховика за ним становить 100000 грн.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, та накладено штраф. З вказаної постанови вбачається, що 26.04.2016 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем HONDA CIVIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем SSANG YONG KORANDO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Потерпіла особа від ДТП звернулася до Київського районного суду м.Одесиз позовом до ОСОБА_3 , як винуватця ДТП, про відшкодування 91058,06 грн. матеріальної шкоди.
Рішенням суду у цивільній справі №520/3275/17 позов задоволено частково, стягнуто з Могилюка 89304,97 грн. матеріальної шкоди, - різницю між 194518,74 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля SSANG YONG KORANDO, встановленої висновком судової експертизи, та 105214,77 грн., що були отримані потерпілою особою в якості страхового відшкодування.
На виконання рішення суду, яке набрало законної сили, 28.12.2018 року ОСОБА_3 перерахував потерпілій особі 89304,97 грн., про що свідчить квитанція АТ «УКРЕКСІМБАНК» №154698.
11.01.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, залишеною ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» без відповіді.
14.03.201р.9 позивачем направлено на адресу відповідача досудову претензію, в якій позивач повторно просить сплатити йому 66000 грн. страхового відшкодування, які розрахував як різницю між страховими сумами за договорами страхування цивільної відповідальності від 20.12.2015р., тобто 150000 грн., та сумою, яку ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» фактично сплатило у зв'язку з настанням страхового випадку - 84000 грн.
Відповідач направив на адресу позивача лист від 29 березня 2019р. про відмову в виплаті страхового відшкодування. В обґрунтування ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» посилалося на рішення Київського районного суду м. Одеси у справі №520/3275/17, зазначивши, що у вказаному рішенні було встановлено, що обов'язок зі сплати страхового відшкодування страховиком було виконано.
Судом досліджено угоду про виконання зобов'язання від 30.03.2017р., відповідно до умов якої, з метою виконання ТДВ СК «Альфа-Гарант» претензії щодо відшкодування шкоди (в порядку регресу) ТДВ СТ «Домінанта» на суму 105213,77 грн., що була сплачена ТДВ СТ «Домінанта» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №НТ-15 №0024ОД в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу SSANG YONG KORANDO, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.04.2016 року з вини ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно договору страхування (поліс) №А-0006770902, сторонами погоджено розмір страхового відшкодування лише 84000 грн.
На виконання умов зазначеної угоди, ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь ТДВ СТ «Домінанта» 84000 грн.
Відповідно ст.1 Закону «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків).
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.8 Закону №85/96-ВР «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно п.4 Договору №12-Р/05-446-00046, страховим випадком за ним є подія, якою заподіяна шкода майну потерпілих осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, і внаслідок якої настає відповідальність страхувальника, за умови, що така шкода перевищила ліміт відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування.
Частиною 4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судами встановлено, що 26.04.2016р. позивач, керуючи автомобілем який відповідно до умов договору страхування є забезпеченим транспортним засобом, на регульованому перехресті вул.Ільфа і ОСОБА_5 та АДРЕСА_1 , виконуючи поворот ліворуч на зелений сигнал світлофора не надав перевагу в русі автомобілю SSANG YONG KORANDO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в прямому зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За наслідками судової експертизи було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля SSANG YONG KORANDO реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 194518,74 грн.
Оскільки відбулася ДТП із застрахованим транспортним засобом, внаслідок якої настала цивільна відповідальність ОСОБА_3 і розмір заподіяної шкоди перевищив ліміт відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування, то мав місце страховий випадок, що передбачений п.4 Договору №12-Р/05-446-00046, укладеного між позивачем та відповідачем.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 988 Цивільного кодексу України, у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми.
Згідно п.13.2 Договору добровільного страхування №12-Р/05-446-00046, протягом 15 робочих днів з дня отримання необхідних документів та відомостей про обставини настання страхового випадку, приймає рішення про виплату страхового відшкодування, або про відмову у виплаті. Страхова виплата на користь страхувальника здійснюється протягом 15 днів (п.13.3).
Як встановлено судом, 15.01.2019р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату страхового відшкодування, до якої було долучено докази відшкодування шкоди потерпілій особі та інші необхідні документи.
Вимога була отримана відповідачем 24.01.2019р., таким чином до 08.02.2019р. страховик мав ухвалити одне з двох рішень: про виплату страхового відшкодування, або про відмову у виплаті, проте ухилився від виконання встановленого договором обов'язку.
Суд відхиляє доводи відповідача про повне виконання ним обов'язку з виплати страхового відшкодування, що було встановлено рішенням суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.7 ст. 82 ЦПК правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Справу за позовом постраждалої особи від ДТП до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, було розглянуто в межах заявлених правових вимог. Оскільки позовні вимоги до ТДВ СК «Альфа-Гарант» не заявлялися, судом було враховано факт здійснення страхового відшкодування, на користь ТДВ СТ «Домінанта» (в порядку регресу), тобто надано правову оцінку певним обставинам.
В той же час, рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що розмір заподіяної внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу шкоди склав 194518,74 грн.
Відповідно до п.9.5.1 договору добровільного страхування, до документів що підтверджують розмір збитків за договором належать рішення суду або висновок незалежного експерта, що містить розміри сум, які підлягають відшкодуванню.
Пунктами 13.8-13.9 договору добровільного страхування передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У судовому засіданні досліджено витяг з висновку експерта від 25.05.2018р. №115 за наслідками судової автотоварознавчої експертизи, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля SSANG YONG KORANDO реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП складала 194518,74 гривень, а вартість матеріального збитку (тобто з урахуванням зносу) склала 152821,14 грн.
Також досліджено витягз висновку незалежного експерта №5694 від 05.06.2016р., згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля SSANG YONG KORANDO реєстраційний номер НОМЕР_2 складала 196272,36 грн., а вартість матеріального збитку (тобто з урахуванням зносу) склала 168872,14 грн.
Таким чином, внаслідок страхового випадку потерпілій особі було завдано шкоди, розмір якої перевищує розмір страхової суми (ліміту відповідальності) відповідача за полісом обов'язкового страхування АЕ/ 6770902 та договором добровільного страхування №12-Р/05-446-00046.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦКУ встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд встановив, що 06.04.2017р. відповідач перерахував на користь ТДВ СТ «Домінанта» 84000 грн. Доказів здійснення інших платежів у зв'язку з настанням страхового випадку, відповідачем не надано.
Ліміт відповідальності ТДВ СК «Альфа-Гарант» узгоджений полісом обов'язкового страхування АЕ/ 6770902 та договором добровільного страхування №12-Р/05-446-00046 сумарно складає 150000 гривень.
Суд приходить до висновку, що із настанням страхового випадку, у відповідача виникло грошове зобов'язання зі сплати страхового відшкодування в межах страхової суми, яке було порушено відповідачем, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення 66000 гривень страхового відшкодування підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання зі здійснення страхового відшкодування, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п.3ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Судом встановлено, що у пункті 11.5.1 договору добровільного страхування №12-Р/05-446-00046 позивач та відповідач погодили, що розмір пені за несвоєчасне здійснення страховиком відшкодування складає 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п.13.2 Договору добровільного страхування №12-Р/05-446-00046 рішення про виплату страхового відшкодування приймається протягом 15 робочих днів з дня отримання необхідних документів.
Вимога про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем 24.01.2019р., таким чином грошове зобов'язання зі сплати страхового відшкодування мало бути виконане ним до 14.02.2019р.
Таким чином починаючи з 15.02.2019р. на 66000 грн. несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання підлягає нарахуванню пеня у розмірі 0,01% за кожний день прострочення.
Згідно ч.10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Дата 1: 2019-02-15 Дата 2: 2019-12-10 Підсумкові значенняІнтервал в днях: +298 дн. Інтервал (повних одиниць): + 0 р. 9 міс. 25 дн. 298*6,6 грн. = 1966,8 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування 5000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування вказує, що належним чином виконав свої зобов'язання за договорами страхування і розраховував на належне зустрічне виконання з боку відповідача, який своєю відмовою у виплаті страхового відшкодування поставив позивача у скрутне матеріальне становище, змусив вживати заходів, позичати гроші, звертатися про правову допомогу, що задало душевних страждань
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 4 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити вимоги в цій частині частково і вважає суму у 2500 грн. достатньою для відшкодування моральних страждань позивача.
Такий висновок буде суду відповідатиме правовій позиції, викладеній у п.28 Ухвали Великої Палати Верховного суду від 21.11.2019р. у справі № 216/3521/16.
На підставі викладеного, керуючись ст. . 4-13,76-89,258-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 66000 грн. страхового відшкодування, пеню у сумі 1966,8 грн. та 2500 грн. у якості компенсації моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.