Справа № 502/1579/17
20 грудня 2019 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
в ході розгляду в судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160310000350 від 23.05.2017 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліски Кілійського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
-08.02.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі;
-18.11.2016 року Кілійським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік;
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
Кілійським районним судом Одеської області здійснюється розгляд об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160310000350 від 23.05.2017 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні з розгляду відповідного кримінального провадження 20.12.2019 року прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, так, як він ніде не працює, немає доходів для проживання, може здійснювати вплив на потерпілих та свідків, яких ще не допитано у судовому засіданні, не має міцних соціальних зв'язків у районі мешкання, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів.
Крім того, стороною обвинувачення ОСОБА_4 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у зв'язки з чим останньому стали відомі відомості щодо потерпілих та свідків, тому враховуючи, що судове слідство наразі ще не розпочато, судом не розпочато дослідження письмових доказів, показань свідків та інших учасників процесу, останній може незаконно впливати на вказаних осіб з метою викривлення чи спотворення обставин кримінального правопорушення.
Також, Кілійським районним судом Одеської області неодноразово виносилися ухвали про привід обвинуваченого, проте встановити місце перебування ОСОБА_4 встановити не виявилося можливим.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та в разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній, враховуючи особу обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності і може переховуватись від органів досудового розслідування та суду,незаконно впливати на свідків, потерпілих, а також вчинити інше (нове) кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що не ухиляється від відповідальності та не має на меті вчиненні інших кримінальних правопорушень, або здійснення впливу на свідків, зобов'язався з'являтися до суду за першою вимогою.
Заслухавши заявлене прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області клопотання та пояснення обвинуваченого з приводу клопотання, проаналізувавши відповідні положення законодавства, судом встановлено наступне.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22.10.2019 року на підставі клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області оголошено в розшук обвинуваченого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою приводу до Кілійського районного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20.12.2019 року, тобто до збігу встановленого в ухвалі суду від 22.10.2019 року строку її дії, судом отримано повідомлення з Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області про затримання обвинуваченого та надано протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.12.2019 року.
Як зазначено в ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений вчинив низку тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, за які йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та висунуто обвинувачення.
Крім того, в ході судового провадження у зв'язку з неодноразовою неявкою обвинуваченого до суду на органи поліції судом покладалось виконання обов'язку з його приводу до суду, який не виконано у зв'язку з тим, що він ухилявся від явки до суду і періодично не знаходився за місцем проживання. Також обвинувачений не має офіційного джерела доходу та наявність у нього міцних соціальних зв'язків і нового постійного місця проживання нічим не підтверджена.
Оцінивши відповідні обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, що вбачається з множинності злочинів з пред'явленого йому обвинувачення.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушеня, в яких він обвинувачується, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2019 року становить 1921 гривню, вважає за необхідне визначити заставу у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.02.2020 року, включно
Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту у залі суду.
Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою обчислювати з дня затримання, тобто з 19.12.2019 року.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 припиняє свою дію після 16.02.2020 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , 01.11.1993 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , та суддю Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 396 КПК України.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1