печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29611/17-п
09 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., за участю секретарів Каранда С.Г., Войтюк О.С., Самійлик В.В., Косовська М.Д., Шевчук А.В., за участю прокурорів Марахіна Є.А., Сказко Р.І., Сотченко М.М., захисника -адвоката Мухіна М.М., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 , за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 41-03/29 від 24.05.2017 року ОСОБА_2 , перебуваючи в статусі народного депутата України вчиняв дії та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів. В обґрунтування зазначено, що згідно ст. 79 Конституції України та абзацу 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про статус народного депутата України», повноваження народного депутата починаються після складання ним присяги на вірність України перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом, що і було зроблено ОСОБА_2 27.11.2014року.
Листом від 03.08.2016 р. №159 народний депутат ОСОБА_2 звернувся до Національного агентства із депутатським зверненням про роз'яснення норм антикорупційного законодавства в частині запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємства чи корпоративних права, на який надано відповідь листом від 19.08.2016р. № 40-06/1312.
Листом від 09.09.2016р. №233 народним депутатом ОСОБА_2 направлено повторне депутатське звернення до Національного агентства щодо роз'яснення вимог ст..36 Закону України «Про запобігання корупції», на який надано лист - відповідь від 29.09.2016р. №40-06/2449.
Листом від 07.11.2016 №32-506вих.-16 Генеральною прокуратурою України до Національного агентства направлено матеріали, що свідчать про можливі порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Зокрема, зазначено, що станом на 08.12.2014 ОСОБА_2 був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» та мав корпоративні права у ньому, чим підтверджуються обставини не передачі ним належних корпоративних прав в управління іншій особі протягом десяти днів після обрання його народним депутатом України, згідно вимог ч.3 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ( був чинний на момент обрання ОСОБА_2 народним депутатом України).
У зв'язку з чим, Національним агентством, 13.12.2016р. направлено запит №40-05/7905 ОСОБА_2 з метою отримання відповідних документів, інформації та письмових пояснень, необхідних для виконання покладених на Національне агентство завдань. Незважаючи на обізнаність ОСОБА_2 (з моменту отримання 16.12.2016р запиту від 13.12.2016) про початок перевірки відносно нього Національним агентством, ОСОБА_2 направив на адресу Національного агентства депутатський запит від 27.12.2016р. №324-379/ХА «Про надання інформації про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» із використанням депутатського бланку та повноважень, визначених Законом України «Про статус народного депутата України», що призвело до вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів. Оскільки, Конституцією України та законами України не визначено право народного депутата України звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян із використанням повноважень, визначених Законом України «Про статус народного депутата України» у власних інтересах.
Наявність у ОСОБА_2 повноважень, визначених Законом України «Про статус народного депутата України» призвело до суперечності між його приватним інтересом, який полягав у його зацікавленості в результатах перевірки Національним агентством відносно нього та вищезазначеними повноваженнями, що вплинуло на вчинення ним дій під час виконання повноважень народного депутата, а саме звернення листом від 27.12.2016 №324-379/ХА у відповідь на запит Національного агентства від 13.12.2016 №40-05/7905, за роз'ясненням норм антикорупційного законодавства у власних інтересах у межах перевірки відносно ОСОБА_2 із використанням бланку народного депутата України та повноважень, наданих Законом України «Про статус народного депутата України», що є реальним конфліктом інтересів.
Після повторного запиту Національного агентства від 27.01.2017 №41-07/1932/17 з вимогами про надання відповідної інформації та документів, ОСОБА_2 направив депутатське звернення щодо роз'яснення норм антикорупційного законодавства у власних інтересах через наявність у нього корпоративних прав в ТОВ «Новини 24 години».
Також, листом від 24.03.2017року № 089-379/ХА, ОСОБА_2 у статусі народного депутата України у власних інтересах звернувся до відділу контролю Апарату Верховної Ради України з метою притягнення посадових осіб Національного агентства до відповідальності у зв'язку з недотриманням строків надання останнім відповідей на його депутатські звернення, що також свідчить про вчинення ним дій в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА_2 намагався здійснити тиск на Національне агентство у зв'язку з проведенням відносно народного депутата перевірки, з метою уникнення відповідальності передбаченої за порушення обмежень, передбачених Законом в частині щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності та в частині запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємства чи корпоративних прав.
Таким чином, ОСОБА_2 зазначеними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172 -7 КУпАП, а саме вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення № 41-03/29 від 24.05.2017, зазначаючи, що протягом серпня 2016р. - травня 2017р. між ним та Національним агентством з питань запобігання корупції (Національне агентство) відбувалося листування з приводу надання роз'яснень вимог чинного законодавства та виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції». Виходячи з вимог діючого законодавства, листи народного депутата до Національного агентства не могли мати іншої форми ніж форма депутатських звернень. Так, не отримавши повних, чітких та зрозумілих відповідей на запитання, викладених в запитах від 03.08.2016 р. №159, 09.09.2016р. №233, ОСОБА_2 повторно звертався до Національного агентства щодо надання роз'яснень чинного антикорупційного законодавства. Це листування в частині запитування інформації стосовно надання роз'яснень чинного антикорупційного законодавства не могло відбуватись в межах здійснення перевірки Національного агентства, оскільки обумовлене в частині запитань ненадання Агентством відповідей, а в іншій частині - нечіткими та незрозумілими роз'ясненнями з поставлених питань.
Листування не суперечило здійсненню народним депутатом України депутатської діяльності відповідно до вимог Конституції України та законів України. Порушені у зверненнях питання відносились до питань загального характеру, не містили жодних особистих прохань народного депутата, спонукання до незаконних дій щодо нього чи пов'язаних з ним осіб або інших спроб незаконного впливу.
Також, виходячи з положень ст.16 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідь на депутатське звернення має містити запитувану інформацію, конкретні роз'яснення із порушених питань та не передбачає зустрічного запиту інформації від народного депутата чи спонукання його до якихось дій, що не було дотримано Національним агентством. Частиною 1 ст.188-19 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення. Зважаючи саме на вищевикладені обставини, ОСОБА_3 звернувся до відділу контролю Апарату Верховної Ради України щодо фактів надання неповних відповідей посадовими особами Національного агентства на депутатські звернення, в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, що не містило ознак реального конфлікту інтересів. Крім того, народний депутат не наділений повноваженнями приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, так само як і повноваженнями приймати рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення. Народний депутат України не має управлінських повноважень стосовно відділу контролю Апарату Верховної Ради України, тому ОСОБА_3 не міг впливати на прийняття цим відділом будь-якого рішення, а відповідно безпідставними є доводи Національного агентства щодо можливого здійснення народним депутатом такими діями тиску на Національне агентство.
Захисник - адвокат Мухін М.М. зазначав, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в діях останнього відсутні ознаки реального конфлікту інтересів, тому заявив клопотання про закриття провадження у справі.
Прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції ГПУ Сотченко М.С. подав висновок - доповідь, яким просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката-захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушеним ним питань.
Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
При цьому, законом не встановлено обмежень щодо кола питань, які можуть бути порушені народним депутатом України в депутатському зверненні.
Згідно з п.15 ч.1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Згідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
Приватний інтерес - це будь - який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадський, політичних, релігійних чи інших організаціях.
У роз'ясненнях № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати, зокрема, у вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дій, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
наявність повноважень на прийняття рішення;
наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Протоколом про адміністративне правопорушення № 41-03/29, складеного 24.05.2017 відносно народного депутата ОСОБА_2 не встановлено вищезазначених фактів. Викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.21 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, «Карелін проти Росії» від 20.06.2016, серед іншого, зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення. Оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.
За таких обставин, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.05.2017 № 41-03/29 не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, вважаю, що в даному випадку не мало місце адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та, відповідно, у діях ОСОБА_2 склад такого правопорушення відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 9, 172-7, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-7 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М.Карабань