Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №2а-27752/09/1270
провадження №К/9901/52900/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості по щомісячному грошовому утриманню та зобов'язання провести перерахунок розміру заробітної плати і щомісячного грошового утримання та виплачувати їх у визначеному законом розмірі, зобов'язання профінансувати витрати на виплату заробітної плати і щомісячного грошового утримання, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на окрему ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: Блохіна А. А., Сухарька М. Г., Шишова О. О.
І. Обставини справи
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , заявник) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просила:
1.1. визнати протиправними дії Державної казначейської служби України (надалі також ДКС України) щодо відкладення безспірного списання коштів на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (наводитиметься в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок № 845);
1.2. скасувати рішення ДКС України щодо відкладення безспірного списання коштів на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845;
1.3. зобов'язати ДКС України виконати виконавчий лист від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270, виданий Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з Державної судової адміністрації України (надалі також ДСА України) на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року.
2. Зазначена заява мотивована тим, що 24 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ДКС України із заявою про виконання рішення суду. До заяви додано виконавчий лист № 2а-27752/09/1270 про стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року та додано визначені пунктом 6 Порядку № 845 документи.
3. 30 серпня 2017 року заявник отримала лист ДКС України від 21 серпня 2017 року № 5-13/5383-13958 «Про надання інформації», в якому зазначено, що у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду з метою визначення цієї суми, а також указано, що безспірне списання коштів відкладається на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845.
4. Вважаючи таке рішення протиправним та зауважуючи на відсутність у неї інформації щодо визначення розміру коштів, що підлягають стягненню, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю.
5. Так, за результатом розгляду цієї справи по суті Луганський окружний адміністративний суд постановою від 22 липня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково:
5.1. визнав незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо непроведення перерахунку заробітної плати та грошового забезпечення ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» в редакції станом до 31 грудня 2005 року, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу та грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням розміру заробітної плати та грошового утримання, виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;
5.2. визнав незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу та грошового забезпечення в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;
5.3. визнав незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;
5.4. зобов'язав апеляційний суд Луганської області провести перерахунок ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу;
5.5. зобов'язав апеляційний суд Луганської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання з донарахованих сум заробітної плати;
5.6. зобов'язав Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати;
5.7. зобов'язав Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України №35213015004024, відкритого у Державному казначействі України, МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведених виплат, та щомісячного грошового утримання з донарахованих сум заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат;
5.8. в решті позовних вимог відмовив.
6. Вищий адміністративний суд України постановою від 31 березня 2015 року скасував указані постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року та ухвалив у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Луганської області, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України задовольнив частково:
6.1. зобов'язав Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року;
6.2. стягнув з Державної судової адміністрації України на користь судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року;
6.3. в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
7. У липні 2017 ОСОБА_1 звернулась до ДКС України із заявою про виконання рішення суду, в якій просила відповідно до Порядку № 845 прийняти виконавчий лист від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270, виданий Луганським окружним адміністративним судом на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року у справі № 2а-27752/09/1270, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь судді Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року.
8. 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 отримала лист від 21 серпня 2017 року за вих. №5-13/5383-13958 «Про надання інформації», в якому ДКС України зазначило таке.
Казначейство здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку № 845.
Разом з тим зазначено, що у наданому виконавчому листі та у рішенні Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року не визначено суму до стягнення на користь ОСОБА_1 .
Проте, ДКС України не наділена повноваженнями щодо самостійного визначення сум коштів, що підлягають безспірному списанню за рішенням суду на користь стягувачів, та з метою забезпечення виконання виконавчого листа запропоновано звернутись до суду задля визначення суми коштів, що підлягають безспірному списанню за рішенням суду на користь стягувачів, та надати копію відповідного рішення суду щодо визначення суми до стягнення.
Також зазначено, що на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845 безспірне списання коштів відкладено до отримання Казначейством необхідної інформації.
9. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 зобов'язано ДСА України надати інформацію щодо вжиття заходів виконання постанови Вищого адміністративного суду від 31 березня 2015 року, на який ДСА України повідомила таке.
Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, за бюджетною програмою, якою забезпечується виконання рішення суду. Виконання даного рішення суду потребує списання коштів з державного органу на користь судді, тому таке списання повинно здійснюватися з зазначеної вище програми Державною казначейською службою України при визначенні Апеляційним судом Луганської області суми, яка підлягає стягненню, у зв'язку з чим ДСА України України, з метою виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року звернулась із листом від 2 жовтня 2017 року № 10-11331/17 до Апеляційного суду Луганської області про розрахунок суми коштів, яка підлягає стягненню.
9 жовтня 2017 року Апеляційним судом Луганської області на запит ДСА України листом № 1/601/2017 надано відповідь, в якій зазначено, що надання розрахунку належної до виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року та щомісячного грошового утримання за червень-грудень 2005 року є неможливим у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2017 року залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що резолютивна частина постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року не містить чітко визначеної суми, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , і ця обставина ускладнює виконання судового рішення, тому ДКС України у відповідності до вимог пункту 11 Порядку № 845 правомірно відкладено безспірне списання коштів до отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.
12. Донецький апеляційний адміністративний суд окремою ухвалою від 25 квітня 2018 року скасував ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, а заяву ОСОБА_1 задовольнив частково:
12.1. визнав протиправними дії ДКС України щодо відкладення безспірного списання коштів на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845;
12.1.1. скасував рішення ДКС України щодо відкладення безспірного списання коштів на підставі підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845;
12.2. зобов'язав ДКС України відповідно до приписів підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 вжити заходів до виконання виконавчого листа від 31 березня 2015 року
№ 2а-27752/09/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року;
12.3. зобов'язав ДКС України у місячний строк надати суду відповідь про виконання даної ухвали.
13. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що з огляду на відсутність у ОСОБА_1 можливості надати додаткові відомості для виконання рішення про стягнення коштів, відкладення безспірного списання коштів на підставі пункту 11 Порядку № 845 є неправомірним.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
14. ДКС України, вважаючи окрему ухвалу суду апеляційної інстанції постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.
15. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року.
ІV. Нормативне врегулювання
16. Відповідно до частини дев'ятої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю та розгляду цієї заяви судом першої інстанції, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
17. За приписами частин першої, шостої статті 383 чинної редакції КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
18. Статтею 3 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
19. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, регламентовано нормами Порядку № 845, за змістом пунктів 3-6 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання;
5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
20. За правилом підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.
ІV. Оцінка Верховного Суду
21. З аналізу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845 висновується, що підставою для відкладення безспірного списання коштів за цією нормою є необхідність отримання додаткових відомостей для виконання рішення саме від стягувача.
22. В контексті цієї справи відсутність у постанові Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року конкретної суми стягнення на користь позивача об'єктивно може мати наслідком утруднення виконання такого судового рішення.
23. Разом із цим, як правильно зауважив апеляційний суд та вбачається з установлених судами фактичних обставин щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року, у даному випадку заявник - ОСОБА_1 не володіє та не може володіти інформацією щодо конкретної суми заборгованості, що підлягає стягненню на її користь, і, відповідно, надати її до ДКС України на вимогу останньої.
24. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність і протиправність оспорюваного відкладення безспірного списання коштів на підставі пункту 11 Порядку № 845 є правильним.
25. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.
V. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
26. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм процесуального права.
27. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
2. Окрему ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 2а-27752/09/1270 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова