Іменем України
17 грудня 2019 року
Київ
справа №816/975/16
адміністративне провадження №Зі/9901/280/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №816/975/16 за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Гадяцької ОДПІ від 19.06.2015 №6764-16. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Гадяцької ОДПІ від 28.08.2015 №1-11.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2017 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 скасовано, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 залишено в силі.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
На адресу Верховного Суду 05.09.2019 надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №816/975/16, яким стягнути з Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області понесені судові витрати у розмірі 661,45грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями у даному провадженні визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
Перевіривши доводи заяви щодо ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 цієї статті визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положення частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з частиною 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.), відповідно до якої якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому, при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.01.2016 встановлено 1378 грн.
При зверненні до суду касаційної інстанції за подання касаційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 661,45 грн. згідно квитанції від 08.12.2016 №16881152-1.
З урахуванням того, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.01.2017 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність постановлення додаткової постанови про стягнення на користь позивача вказаної суми судового збору.
Керуючись статтями 139, 252, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (вул. Лохвицька, 30-б, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300) витрати зі сплати судового збору в розмірі 661,45 грн. (шістсот шістдесят одна гривня 45 коп.)
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду