Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №826/763/16
адміністративне провадження №К/9901/32652/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., Губської О.А. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт КМП", про визнання протиправним та скасування рішення, -
Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" (надалі по тексту - позивач, ПАТ "Банк Національний кредит") звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27243232 від 18.12.2015, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, яким зупинено розгляд заяви ПАТ "Банк національний кредит" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 01.12.2015 в 10:57:36 за реєстровим номером 14581578;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №28269294 від 16.02.2016, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області;
- зобов'язати реєстраційну службу Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області зареєструвати право власності за публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" на об'єкт нерухомого майна - будівлю молодіжно-культурного розважального центру з влаштуванням відділення банку, що розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6-а.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повній мірі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки судів попередніх інстанцій що банк не надав правовстановлюючий документ на введення в експлуатацію будівлі молодіжного культурно - розважального центру до проведення реконструкції та облаштування банку помилковим, адже правовстановлюючим документом є свідоцтво за реєстраційним номером 1-1624 від 28.09.2011, видане державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Вороною Г.І. Крім того позивач в касаційній скарзі вказує про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що в матеріалах справи відсутня декларація Державної архітектурно-будівельної інспекції України про готовність об'єкта, що згодом був реконструйований, до експлуатації, оскільки Банком надано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер ІУ 143140150553, видавник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка міститься в матеріалах справи.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 01 грудня 2015 року представником публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" через центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Конотопської міської ради подано заяву з документами до реєстраційної служби Конотопського міськрайонного управління юстиції для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю молодіжно-культурного розважального центру з влаштування відділення банку, що розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 6-а.
До заяви представником позивача надано:
- свідоцтво на незавершений будівництвом молодіжний культурно-розважальний центр (ступінь готовності 86%), розташований за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського (К.Маркса), 6а, видане державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Вороною Г.І. від 28.09.2011 за реєстровим № 1-1624;
- технічний паспорт № 01-0114/Ц, виготовлений ТОВ "Контакт КМП";
- декларація про готовність об'єкта до експлуатації на "Реконструкцію приміщень будівлі молодіжно-культурно розважального центру з влаштуванням відділення банку по вул. Лазаревського, 6а, м. Конотоп Сумської обл.", зареєстровану Управлінням дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України 15.01.2014 за № ІУ143140150553.
За результатами розгляду цієї заяви відповідачем прийнято рішення від 18.12.2015 №27243232 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2013 № 868, а саме: "не подані усі необхідні документи". Відповідно до описової частини Рішення вбачається, що заявником не подано правовстановлюючий документ на об'єкт до проведення його реконструкції.
У вказаному рішенні зазначено, що у разі подання у встановленому законодавством порядку необхідних документів, розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень буде відновлено.
В подальшому, так як вимоги державного реєстратора виконані не були, державним реєстратором Конотопського міськрайонного управління юстиції прийнято рішення від 16.02.2016 №28269294 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки ПАТ "Банк Національний кредит" протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення № 27243232 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не усунуто обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.
Не погоджуючись з правомірністю рішень про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскільки представником ПАТ "Банк Національний кредит" не надано правовстановлюючий документ на введену в експлуатацію будівлю молодіжного культурно-розважального центру до проведення реконструкції та облаштування приміщення банку, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27243232 є правомірним. Також вказано, що оскільки вимоги державного реєстратора виконані не були, ним обґрунтовано прийнято рішення від 16.02.2016 № 28269294 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України від 01.07.2004 №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснення інші повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
- відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
- веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
- під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно положень ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна, визначений пунктом 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).
Зокрема, в п.49 Порядку зазначено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
- документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
- письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);
- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).
Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції, заявникові не повертаються.
У відповідності до ч. 1 Порядку № 868 новозбудований об'єкт - завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.
Реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.
Згідно п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Колегія суддів погоджується з покликанням судів попередніх інстанцій, що введення в експлуатацію об'єкта реконструкції неможливе без попереднього введення в експлуатацію об'єкта будівництва.
У відповідності до ч. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
В матеріалах справи відсутня декларація про готовність об'єкта, що згодом був реконструйований, до експлуатації.
Зважаючи на те, що державному реєстратору документів, що підтверджують введення молодіжного культурно-розважального центру в експлуатацію позивачем також надано не було, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що у державного реєстратора виникли обґрунтовані сумніви та необхідність отримання додаткових документів, що можуть посвідчити введення об'єкта в експлуатацію або існування у позивача права проведення реконструкції без такого введення.
Згідно з п. 16 Порядку № 868 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Відтак, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27243232 від 18.12.2015 прийняте правомірно.
У відповідності до вказаного пункту Порядку № 868 заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.
Відповідно до абз. 11 п. 16 Порядку № 868 якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Зважаючи на те, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 отримано позивачем 28.12.2015, про що свідчить штамп позивача на копії рішення, а також те, що матеріали справи не місять доказів усунення позивачем недоліків заяви, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.02.2016 прийнято відповідачем правомірно.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги та постанови судів першої та апеляційної інстанції, Суд встановив правильне застосування норми матеріального та процесуального права і погоджується з їх висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27243232 від 18.12.2015 та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.02.2016 прийняті відповідачем правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко