Іменем України
19 грудня 2019 року
Київ
справа №826/1717/16
адміністративне провадження №К/9901/9684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року у складі колегії суддів: Данилишина В.М., Качура І.А., Келеберди В.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у складі колегії суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" до Національного банку України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Національного банку України (надалі по тексту - відповідач, НБУ), в якому просило:
- визнати неправомірною бездіяльності відповідача, що виразилася у неприйнятті відповідачем у встановлений строк за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів на отримання генеральної ліцензії жодного рішення із передбачених у п. 3.2 глави 3 Положення №297;
- визнати неправомірними дій відповідача, що виразилися у визначенні позивачу для прийняття рішення за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів необхідності виконати до 01 березня 2016 року введені у дію із 01 січня 2016 року зміни до вимог Положення №297 у редакції постанови №962;
- зобов'язати відповідача вчинити дію, що полягає у прийнятті правомірного рішення за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів на отримання генеральної ліцензії відповідно до вимог Положення №297 у редакції постанови №392, що діяла на дату прийняття 23 грудня 2015 року відповідачем від позивача до перевірки та розгляду пакету документів;
- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме від прийняття рішення про відмову у наданні позивачу генеральної ліцензії за звернення позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів із підстав невиконання позивачем у строк до 01 березня 2016 року введених у дію 01 січня 2016 року змін до вимог Положення №297 у редакції постанови №962 або інших підстав, не передбачених Положенням №297 станом на дату прийняття 23 грудня 2015 року відповідачем від позивача до перевірки та розгляду пакету документів від 22 грудня 2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року визнано протиправними дії Національного банку України щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" необхідності виконання вимог Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297, у редакції постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2015 року №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій".
Зобов'язано Національний банк України розглянути клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" від 22 грудня 2015 року про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій разом із доданим до нього пакетом документів відповідно до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297, у редакції, яка діяла до прийняття постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2015 року №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій", та прийняти обґрунтоване рішення про надання або відмову в наданні генеральної ліцензії небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку.
Зобов'язано Національний банк України утриматися від прийняття рішення про відмову у наданні товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій за його клопотанням від 22 грудня 2015 року про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та наданим пакетом документів з підстав невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" у строк до 01 березня 2016 року введених у дію із 01 січня 2016 року змін до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297.
Позов в іншій частині залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року змінено, виключено з резолютивної частини судового рішення абзац четвертий.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми ст. 58 Конституції України, оскільки рішення Національного банку України щодо надання/відмови в наданні генеральної ліцензії позивачу як небанківській фінансовій установі, враховуючи що воно ю юридичним фактом, повинне прийматися із застосуванням того нормативно-правового акту, під час дії якого воно (рішення Національного банку України) має місце.
Вказано, що з 01.01.2016 дія нормативно-правового акта - положення №297 в редакції, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 19.06.2015 №392, припинилася з втратою ним чинності. Тож, приймати рішення після 01.01.2016 відносно клопотання позивача про надання генеральної ліцензії Національний банк України мав право лише керуючись тим нормативно-правовим актом, який набрав чинності та під час дії якого це рішення приймається, а саме положення №297 у редакції постанови №962, у тому числі із врахуванням встановлених у ньому підстав для відмови у наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 22 грудня 2015 року ТОВ "Преміум Фінанс" звернулося до Національного банку України із письмовим клопотанням небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (далі - клопотання), та додав відповідний пакет документів до нього.
Вказане клопотання разом із доданим до нього пакетом документів зареєстровано у відповідача 23.12.2015, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
За результатами розгляду поданого клопотання, відповідач листом від 13.01.2016 №24-0004/2146 повідомив позивача про те, що постановою Правління НБУ від 29.12.2015 №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій" (далі - постанова №962), яка набрала чинності з 01.01.2016, внесено зміни до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 09.08.2002 №297 (далі - Положення №297).
З огляду на викладене, з метою вирішення питання надання позивачу генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, відповідачем запропоновано позивачу у строк до 01.03.2016 виконати встановлені у Положенні №297 (у редакції постанови №962) вимоги, у тому числі щодо розміру власного капіталу небанківської фінансової установи та розкриття інформації про структуру її власності, а також додатково надати інші, визначені у Положенні №297 документи. В іншому випадку, відповідачем буде розглянуто питання про відмову позивачу у наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання позивача та доданий до нього пакет документів повинні були бути розглянуті відповідачем та протягом 30 робочих днів з дати їх надходження та протягом вказаного часу відповідач мав прийняти рішення про надання або відмову у наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Крім того, протягом 15 робочих днів з дати надходження клопотання та пакета документів відповідач міг повернути їх позивачу із супровідним листом з обґрунтуванням підстав повернення в разі відсутності хоча б одного документа з переліку, зазначеного в п. 2.2 глави 2 цього Положення №297, та/або невідповідності умовам п. 2.1 глави 2 цього Положення. Натомість, як з'ясовано судом та не заперечується сторонами, відповідачем за результатами розгляду клопотання до доданого до нього пакету документів, повідомлено позивача про необхідність виконати вимоги Положення №297 у редакції постанови №962, що, на думку суду першої інстанції, суперечить нормам законодавства, оскільки відповідач повинен був розглянути клопотання позивача та доданий до нього пакет документів на підставі норм законодавства, чинного на момент звернення позивача до відповідача.
Викладене, за переконанням суду, свідчить про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення позивачу необхідності виконання вимог Положення №297 у редакції постанови №962.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими доводами суду першої інстанції, проте вказав про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції, оскільки, на його думку, зобов'язання Національного банку України утриматися від прийняття рішення про відмову у наданні ТОВ "Преміум Фінанс" генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій за його клопотанням від 22.12.2015 про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та наданим пакетом документів з підстав невиконання ТОВ "Преміум Фінанс" у строк до 01.03.2016 введених у дію із 01.01.2016 змін до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 №297, є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, оскільки впливають на його право вибору при розгляді поданого клопотання.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 Закону України від 20.05.1999 N 679-XIV "Про Національний банк України" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Частиною 6 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.
З метою впорядкування надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 №297 було затверджено Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (далі - Положення №297). Вказане Положення визначає умови отримання ліцензії, перелік документів, необхідний для її отримання, порядок розгляду Національним банком України наданих документів.
Підпунктом 1.1 пункту 1 глави 1 Положення №297, встановлено, що небанківська фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та яку внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України.
Главою 2 Положення №297 визначені умови та порядок, за яких небанківська фінансова установа або національний оператор поштового зв'язку мають право отримати генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 глави 3 Положення №297 (у редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача із клопотанням), Національний банк протягом 15 робочих днів з дати надходження пакета документів від небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку перевіряє пакет документів щодо його комплектності відповідно до переліку, зазначеного в пункті 2.2 глави 2 цього Положення, та відповідності умовам пункту 2.1 глави 2 цього Положення.
Національний банк повертає пакет документів небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку із супровідним листом з обґрунтуванням підстав повернення в разі відсутності хоча б одного документа з переліку, зазначеного в пункті 2.2 глави 2 цього Положення, та/або невідповідності умовам пункту 2.1 глави 2 цього Положення.
Національний банк протягом 30 робочих днів з дати надходження пакета документів приймає рішення про надання або відмову в наданні генеральної ліцензії небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій разом із доданим до нього пакетом документів, яке зареєстровано у відповідача 23.12.2015.
Однак, при розгляді вказаного клопотання, відповідач керувався вимогами Положення №297 у редакції постанови Правління НБУ від 29.12.2015 №962, "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв'язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій", яка набрала чинності з 01 січня 2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Згідно із частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача з клопотанням, яке зареєстроване у відповідача 23.12.2015, судами попередніх інстанцій вірно вказано, що застосування Положення №297 у редакції постанови Правління НБУ №962, яка діє з 01.06.2016 до спірних правовідносин є помилковим.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії відповідача щодо встановлення ТОВ "Преміум Фінанс" необхідності виконання вимог Положення №297, у редакції постанови Правління Національного банку України від 29.12.2015 №962 при розгляді клопотання позивача від 22.12.2015 про отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, є протиправними.
Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко