Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа №307/1641/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42920/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 307/1641/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.09.2016, ухвалену у складі судді Мельник В.І. та
ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Довгої О.І., Ліщинського А.М., -
І. РУХ СПРАВИ
1. 31.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком та скасувати його рішення від 09.10.2015 про відмову у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Управління ПФУ призначити йому пенсію за віком з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 06.07.2015 та здійснити нарахування пенсії у повному обсязі, провести її виплату.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за віком через відсутність 15-ти річного страхового стажу роботи, оскільки трудовими книжками повністю підтверджується необхідний стаж роботи для призначення такої пенсії.
2. Тячівський районний суд Закарпатської області постановою від 12.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 21.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.04.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 10.05.2017 від Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (правонаступник Управління ПФУ) до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на зазначену вище касаційну скаргу, в яких відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_1 рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 60 років, 06.07.2015 звернувся із заявою до Управляння ПФУ для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), надавши спеціалістам пенсійного фонду, зокрема дві трудові книжки НОМЕР_2 та НОМЕР_5.
У зв'язку із дублюванням стажу роботи ОСОБА_1 в радгоспі «Зоря» Тячівського району (з 22.02.1983 по 28.07.1986) та радгоспі «Васильківський» в Російській Федерації (з 01.05.1984 по 29.09.1984 та з 10.05.1985 по 29.10.1985) територіальним пенсійним органом було запропоновано отримати та надати архівні довідки про підтвердження стажу роботи в радгоспі Зоря Комунізму».
27.07.2015 ОСОБА_1 надав Управлінню ПФУ архівну довідку від 27.07.2015 № 07-04/912 про підтвердження факту роботи у радгоспі « Зоря Комунізму» в період з 19.07.1983 по 25.07.1986 та з 12.03.1990 по 12.09.2002.
Також суди встановили, що Управлінням ПФУ було проведено зустрічну перевірку в архівному відділі Тячівської державної адміністрації щодо встановлення стажу роботи та заробітної плати позивача в радгоспі «Зоря комунізму» с. Вільхівці Тячівського району та направлено запити до Російської Федерації для витребування довідок про стаж роботи в радгоспі «Бажалінський» Псковської області за 1976 рік, колгоспі «ім. Тельмана» Немського району за період з 1978 по 1979 роки, колгоспі «Ленінський путь» Уржумського району за 1976 рік.
Однак, за результатами отримання відповідей підтверджено стаж ОСОБА_1 з жовтня 1976 по грудень 1976 року в колгоспі «Ленінський путь» Уржумського району Кіровської області.
За результатами зустрічної перевірки було складено акт від 16.04.2016 № 136 «Про результати зустрічної перевірки щодо встановлення стажу роботи та заробітної плати по гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за періоди з 19.07.1983 по 25.07.1986 та з 12.03.1990 року по 25.03.2003».
На підставі вказаного акта, складеного за результатами зустрічної перевірки, відповідачем встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 складає 11 років 10 місяців та 17 днів.
Відповідно до протоколу від 09.10.2015 № 37 «Про відмову у призначенні пенсії» комісією Управління ПФУ прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (15 років).
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач відмовляючи у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, прийняв рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки у позивача відсутній необхідний (15 років) страховий стаж.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема тим, що на момент звернення за призначенням пенсії його загальний трудовий стаж склав 18 років та 5 місяців, що підтверджено оригіналами трудової книжки БТ НОМЕР_3 про роботу в радгоспі «Зоря комунізму» с. Вільхівці Тячівського району Закарпатської області (16 років та 5 місяців) та військового квитка серії НОМЕР_6 (2 роки) про службу в армії, а також трудовою книжкою НОМЕР_5 про тимчасову роботу в радгоспі «Васильєвський» Ільїнського району, Пермської області, де в різні роки у період щорічної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати за основним місцем роботи, він працював в загальному 1,4 роки.
12. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначив, що його дії та рішення є законними та такими, що узгоджується з нормами чинного законодавства, а доводи позивача є надуманими.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час звернення позивача за призначенням пенсії; далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
16. Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
17. Змістом частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
18. Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
19. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
20. Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
21. Отже, виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
22. У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
23. Статтею 82 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
24. Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
25. З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком територіальний пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи не менше 15 років. У разі прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, Управління ПФУ повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
26. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв пенсійний орган обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
27. Колегія суддів вважає, що у цій справі Управління ПФУ діяло необґрунтовано, оскільки у повідомленні про відмову у призначенні пенсії та у вкладці до протоколу про відмову в призначенні пенсії не зазначено, які періоди роботи позивача зараховані до його стажу, а які ні з обґрунтуванням мотивів не зарахування до стажу окремих періодів.
28. У справі, яка розглядається суди встановили, що між трудовими книжками, які подав позивач для призначення йому пенсії мали місце розбіжності в періодах роботи, то відповідно такі періоди потребували додаткового уточнення.
29. При цьому, як видно, з листа відповідача від 26.04.2016 № 2282/04, адресованого позивачу та акта від 16.04.2016 № 136 «Про результати зустрічної перевірки щодо встановлення стажу роботи та заробітної плати по громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за періоди: з 19.07.1983 року по 25.07.1986 та з 12.03.1990 по 25.08.2003» під час зустрічної перевірки встановлено, що, зокрема архівна довідка архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації від 27.07.2015 № 07-04/912 про підтвердження факту роботи в радгоспі «Зоря Комунізму» з 19.07.1983 по 25.07.1986 та з 12.03.1990 по 12.09.2002 розбіжностей не містить.
30. При цьому, колегія суддів зазначає, що той факт, що відповідач при зустрічній звірці не зміг отримати уточнюючі довідки в зв'язку з відсутністю даних про наявність радгоспу «Бажалінський» у Псковській області Російської Федерації, а також відсутність в архіві документів про нараховану заробітну плату та про кількість відпрацьованих днів в радгоспі «ім. Тельмана» Немського району за період з 1979 по 1978 роки та відсутність відрахувань в соцстрах з квітня по жовтень, та за грудень 1976 року, не може бути підставою для відмови у зарахуванні до стажу роботи позивача, за обставин, коли в трудовій книжці колгоспника зазначено періоди роботи.
31. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались відомості, які містяться в трудових книжка позивача та щодо наявності чи відсутності стажу роботи позивача з обґрунтуванням мотивів відхилення того чи іншого доказу. Тобто, суди не перевірили чи діяв відповідний орган обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
32. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.
34. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
35. Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
36. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 скасувати, а справу № 307/1641/16-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду