17 грудня 2019 року
Київ
справа №320/2658/19
касаційне провадження №К/9901/34682/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 320/2658/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 12.07.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 № 0002014001.
Головне управління ДФС у Київській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі № 320/2658/19 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 № 0002014001 у розмірі 10000,00 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковим органом не надано доказів продажу позивачем горілки «Український стандарт» на суму 171,00 грн та не надано доказів фактичної наявності зазначеної горілки в магазині-кафетерії суб'єкта господарської діяльності.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019.
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.Я.Олендер
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду