19 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/13171/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду (ухвала постановлена у м. Рівному судом у складі головуючого судді Сидоренка С. М.) у справі № 570/2558/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14.03.2018 у справі про порушення митних правил № 1030/20500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу правопорушення.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасуваня постанови про порушення митних правил № 1030/20500/18 від 14 березня 2018 року залишено без розгляду .
Ухвалу суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що зі змістом оскарженої постанови № 1030/20500/18 від 14.03.2018 ознайомився лише 16.05.2019, про що свідчить відповідна відмітка на постанові про відкриття виконавчого провадження. Апелянт стверджує, що до вказаної дати він не знав, що по відношенню до нього є акт індивідуальної дії у вигляді оскаржуваної постанови відповідача.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу не врахував норму статті 526 Митного кодексу України, відповідно до якої справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Апелянт просить ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з позовом, оскільки відповідно до частини 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може та при цьому враховує таке.
У справі встановлено, що позивач рекомендованим листом № 3363/03-70-67/20 від 04.12.2017 був викликаний на митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС для дачі пояснень та встановлення обставин невивезення легкового автомобіля марки «AUDI A6», р. н. НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2 за межі митної території України. Відповідно до відмітки на довідці Укрпошти щодо рекомендованого повідомлення, поштове відправлення повернуто без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання».
Листом від 28.02.2018 позивачу надіслано протокол про порушення митних правил від 28.02.2018 № 1030/20500/18 із зазначенням дати і часу розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Листом від 15.03.2018 позивачу надіслано примірник постанови від 14.03.2018 № 1030/20500/18 про накладення штрафу.
Вся зазначена кореспонденція також повернулася без вручення позивачу з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
Статтею 488 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Відповідно до статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частини 1 статті 497 МК України, у провадженні в справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.
Згідно із статтею 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до статті 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Отже, МК України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.
Також, Митним кодексом України визначено єдину обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Позивач у справі зазначає, що в порушення вимог МК України його не було повідомлено про наявність проти нього справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів своєчасного та належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, отримання ним копії прийнятого рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень.
З таких обставин наявні підстави для поновлення позивачу строку для оскарження постанови від 14.03.2018 № 1030/20500/18 у справі про порушення митних правил як такого, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За наведених обставин, оскаржену ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 570/2558/19 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді В. Я. Качмар
Д. М. Старунський