Справа № 296/2959/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Рожкова О.С.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
18 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ткача В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Корнійчука Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними та скасування постанови,
у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) про визнання незаконними дії старшого інспектора у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель в Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському, Чуднівському районах Управління з контролю за використанням і охороною земель Драчука І.С. та скасування постанови №23/0001По/05/01/-19 від 14 лютого 2019 року.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні позивач та його представник про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Відповідач в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання представник відповідача подав клопотання в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням його в інших судових засіданнях.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 286 КАС україни, думку учасників справи, а також те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року №963-IV (Закон №963).
Відповідно до ст. 4 Закону №963 об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
За правилами ст. 10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Таким чином, контроль за використанням та охороною земель направлений на забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, у тому числі, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у вигляді обстежень земельних ділянок, перевірок, вирішення питань про притягнення винних осіб до відповідальності.
При цьому, ст. 242-1 КУпАП України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80 - 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, з 06 лютого 2019 року по 12 лютого 2019 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель в Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському, Чуднівському районах Управління з контролю за використанням і охороною земель Драчуком І.С. проведено планову перевірку з питання додержання вимог земельного законодавства України під час використання земельних ділянок усіх категорій і форм власності, родючості щодо ТОВ «Укр-Агро РТ», за результатами якої складено акт від 12.02.2019 №23/0001АП/02/01-19.
В акті перевірки вказано про самовільне зайняття ТОВ «Укр-Агро РТ» на території Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за межами населених пунктів сільської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності проектні польові дороги шляхом поверхневого обробітку грунту агротехнічними засобами та способами на площі 24,53 га. На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 24,53 га за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано, рішення місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь-яких інших державних органів про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) відсутнє.
Також, 12 лютого 2019 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель в Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському, Чуднівському районах Управління з контролю за використанням і охороною земель Драчуком І.С. винесено припис №23/0001Пр/03/01-19 про усунення порушення шляхом припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності проектні польові дороги площею 24,53 га.
За результатами перевірки, 14 лютого 2019 року старшим інспектором Драчуком І.С. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Укр-Агро РТ» ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП України.
Цього ж дня, старшим інспектором Драчуком І.С. винесено постанову №23/0001По/05/01/-19 від 14.02.2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Так, підставою для прийняття вказаної постанови слугувало порушення позивачем вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охоронною земель", а саме: на території Бровківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області за межами населених пунктів сільської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності проектні польові дороги шляхом поверхневого обробітку грунту агротехнічними засобами та способами на площі 24,53 га. На момент перевірки право власності або право користування земельними ділянками площею 24,53 га за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано, рішення місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь-яких інших державних органів про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) відсутнє.
Непогоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач оскаржив її до суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обгрунтованості позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
При цьому, ст. 1 Закону №963 визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень); невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов'язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення.
Відповідальність за порушення правил використання земель передбачена ст.53 КУпАП, за самовільне зайняття земельної ділянки - ст.53-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 53-1 КУпАП України самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту акту перевірки від 12.02.2019 №23/0001АП/02/01-19 встановлено, що земельна ділянка площею 24,53 га стосовно якої констатовано факт самовільного використання ТОВ «Укр-Агро РТ» не є сформованою, відсутній кадастровий номер, не має своїх меж, відсутні відомості про внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Так, відповідно до вимог ст.79 ч.1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до вимог ст.79-1 ч.1, ч.3, ч.4, ч.9, ч.10 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Встановлені обставини свідчать про те, що така земельна ділянка не є об'єктом цивільних прав, відносно неї не зареєстровані речові права, не можливо встановити власника із матеріалів, що додані до справи.
Крім того, ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Стаття 280 КУпАП передбачає орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає, вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 14.02.2019 року складеного стосовно позивача за ст.53-1 КУпАП встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.256 КУпАП та спеціального підзаконного акту, яким він керується у своїй діяльності щодо порядку складання та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, не було враховано, що протокол про адміністративне правопорушення не містить місце та час вчинення адміністративного правопорушення, у ньому не повно розкрито суть вчиненого адміністративного правопорушення, яка має містити склад інкримінованого особі правопорушення визначеного нормами КУпАП, за яке особа несе відповідальність, відсутні відомості про заподіяну шкоду.
Відомості у протоколі, постанові, приписі, викладені загально однаково, без зазначення того чим конкретно визначено відповідачем земельна ділянка, яка на їх думку самовільно зайнята позивачем. З припису неможливо взагалі визначити яким чином позивач має його виконати.
Також, в матеріалах справи відсутні акт обстеження земельної ділянки, схема чи фото фіксація, географічні координати, розташування, конфігурація, кадастровий номер земельної ділянки, а відтак зазначена площа земельної ділянки саме в розмірі 24,53 га не підтверджена письмовими доказами.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення винесені старшим інспектором Драчуком І.С. винесена одного і того ж дня - 14.02.2019 року, що свідчить про позбавлення позивача скористатись правами, передбачених ст. 268 КУпАП України, зокрема надати пояснення, подати докази та заявити клопотання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.