Справа № 725/4106/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Галичанський О.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
18 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митницї ДФС на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 листопада 2019 року (прийняте у м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Чернівецької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови,
позивач 17.07.2019 звернувся із позовом до Першотравневого районного суду м. Чернівці в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0992/40800/19 від 05.07.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, а саме 375 147,48 грн.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.11.2019 позов задоволено частково.
Скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0992/40800/19 від 05.07.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та надіслано справу на новий розгляд до Чернівецької митниці ДФС.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач є резидентом України, а тому повинен користуватись документами громадянина України, однак, позивачем вчинено дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Також вказує на те, що митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, позивач погоджується з висновками суду першої інстанції про розмір митної вартості автомобіля, розмір митних платежів і розмір штрафу, а також умисел на ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_1 є припущенням митного органу. Також вказує, що у діях позивача відсутній умисел на порушенням вимог митного законодавства, листа яким би позивачу пропонувалось представити автомобіль для проведення експертизи позивачем не отримував. Крім того, позивач вказує на порушення відповідальними особами порядку розгляду справи та притягнення його до відповідальності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
В оскаржуваній постанові у справі про порушення митних правил вказано, що 27.05.2019 на територію п/п "Порубне" Чернівецької митниці ДФС в зону митного контролю на автомобілі заїхав ОСОБА_1 , який прямував з України до Румунії в приватних справах.
При здійсненні митних формальностей, ОСОБА_1 пред'явив паспорт громадянина Румунії.
Згідно інформації митниці, 28.01.2019 маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на автомобілі "VW PASSAT", країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , 2009 р.в. тип двигуна дизель 1968 см. куб. гр. ОСОБА_1 використав паспорта гр. Румунії № НОМЕР_3 , виданий 17.02.2017 поліцією м. Сучава, на ім'я ОСОБА_1.
Вважаючи, що вищезазначені дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, оскільки ОСОБА_1 маючи статус "громадянина-резидента" подав митниці паспорт громадянина Румунії, тобто як "громадянина нерезидента", митним органом прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0992/40800/19 від 05.07.2019 якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір митної вартості автомобіля, розмір митних платежів і розмір штрафу, а також умисел на ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_1 є припущенням митного органу, у зв'язку з чим, справа підлягає направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Статтею 489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положенням ст. 485 МК України визначено, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Так, в оскаржуваній постанові вказано про порушення позивачем ст.380 МК України, яка встановлює правила тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України, як громадянами-резидентами так і громадянами-нерезидентами.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Підпунктом "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;
Згідно ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) встановлено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2019 маючи статус "резидента", для перетину митного кордону на автомобілі "VW PASSAT", країна реєстрації Румунія використав паспорта гр. Румунії № НОМЕР_3 , виданий 17.02.2017 поліцією м. Сучава, на ім'я ОСОБА_1.
Таким чином позивач, маючи статус "громадянина-резидента" подав митниці паспорт громадянина Румунії, тобто як "громадянина нерезидента", чим порушив митні правила, встановлені ст. 485 МК України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
При цьому, вартість митних платежів розрахована службовою запискою, яка стала підставою для визначення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, накладеного на ОСОБА_1 відповідно до оскаржуваної постанови.
У вказаній записці зазначено, що відомості, щодо митної вартості транспортного засобу не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобі затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 у пункті 1. вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни наш КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації .
Відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.
В службовій записці запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.
Отже враховуючи, що позивачем не надавались відповідачу документи про придбання вказаного транспортного засобу із зазначенням його вартості, то визначення відповідачем митної вартості цього автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил могло бути здійснено шляхом проведення експертного дослідження.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митних органів до експертів авто товарознавців, докази того, що відповідачем було проведено відповідне експертне дослідження вартості вказаного автомобіля, під час якого було б враховано технічний стан автомобіля, його комплектація та пробіг, визначені джерела інформації про вартість аналогічних автомобілів, у матеріалах справи також відсутні, і відповідач на такі обставини не посилається.
Відтак, колегія суддів вважає, що відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги інформацію, наявну в службовій записці.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №725/2009/17 та від 24.04.2018 у справі №331/2608/17.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що митним органом не перевірено аргументи позивача про те, що він нерезидент, оскільки не має в Україні ні рухомого, ні нерухомого майна, зокрема житлового будинку чи земельної ділянки, не працює в Україні та не має в Україні сім'ї.
Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про передчасність винесення відповідачем оскаржуваної в межах даної справи постанови, оскільки митним органом не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої.
Таким чином, враховуючи, що з матеріалів справи неможливо достовірно встановити розмір митної вартості автомобіля, розмір митних платежів і розмір штрафу, а також умисел на ухилення від сплати митних платежів позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0992/40800/19 від 05.07.2019 направлення справи на новий розгляд до Чернівецької митниці ДФС.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову оскільки, митний орган як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митницї ДФС залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.