Справа № 725/6130/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
18 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07 листопада 2019 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
в листопаді 2019 року Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 про продовження строку затримання.
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07 листопада 2019 року позов задоволено, а саме: продовжено строк затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його ідентифікації терміном на 6 (шість) місяців.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянтом зазначено, що відповідача було фактично позбавлено можливості самостійно виконати рішення про його примусове повернення від 25.05.2019 року до 27.05.2019 року, оскільки в цей час він був фактично затриманий працівниками прикордонної служби, що вказує на відсутність підстав вважати, що останній ухиляється від того, щоб самостійно залишити території України. Також вказував на допущені процесуальні порушення під час затримання відповідача та розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, оскільки йому не був забезпечений перекладач та захисник. Крім того, вважає відсутніми ризики передбачені ст. 289 КАС України для продовження строку його затримання, а також вважає, що відповідачу не забезпечено участь перекладача.
18 грудня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.05.2019 року відповідач був затриманий за незаконний перетин державного кордону України з Румунією поза встановленими пунктами пропуску в складі групи осіб та 25.05.2019 року в рамках процедури реадмісії був переданий працівникам Чернівецького прикордонного загону. В подальшому, останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та 29.05.2019 року Першотравневим районним судом м. Чернівці прийнято рішення про затримання відповідача з метою ідентифікації терміном на 6 місяців з поміщенням до тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, вказаний термін закінчується 25.11.2019 року.
Позивачем направлялись відповідні запити до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Посольство Еритрея в м.Москва Російської Федерації, а також Посольство України в Російській Федерації для ідентифікації відповідача, проте на даний час відповіді з вказаних установ не отримано та відповідача не ідентифіковано.
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю документів, які дають право на перетин державного кордону та невжиття заходів щодо ідентифікації відповідача з боку Посольства Республіки Еритрея, що акредитовані за межами України, здійснити практичне видворення з території України до країни походження ОСОБА_1 неможливо.
Вважає, що відповідач буде ухилятись від добровільного виїзду з України до країни походження, оскільки він свідомо порушив законодавства з прикордонних питань, має намір незаконно потрапити в країни Європи та обставини його затримання вказують на організований та прихований характер його дій, направлений на незаконний перетин державного кордону.
Самостійно оформити документи відповідач немає змоги, у зв'язку з відсутністю дипломатичної установи Республіки Еритрея на території України, а отже існують передумови щодо можливого повторного порушення відповідачем законодавства України в тому числі через відсутність у відповідача соціальних зв'язків на території України, мовний бар'єр, відсутність місяця проживання на території України.
Вказані обставини були підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не одержано інформації громадянської належності або країни походження відповідача, та необхідних для ідентифікації його особи даних, тому строк затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно продовжити з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно із частиною першою статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частинами одинадцятою - тринадцятою статті 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Зі змісту наведених приписів слідує, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов'язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення примусового видворення особи.
При цьому, на позивача покладено обов'язок висвітлити, які дії або заходи вживалися для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, для забезпечення примусового видворення особи.
Так, зокрема, відповідно до пункту першого розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затв. наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012 якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Як вже зазначалось вище, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29.05.2019 року затримано відповідача з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном до 6 місяців.
Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом інформація з країни громадянської належності відповідача не надходила та відсутні відповідні документи, необхідні для ідентифікації відповідача, при цьому матеріали справи не містять доказів про співпрацю з боку останнього, що також є обов'язковою ознакою наявності підстав для продовження строку його затримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не одержано інформації з країни громадянської належності відповідача та документів, необхідних для його ідентифікації, при цьому позивачем вжито достатньо заходів з цією метою, про що свідчать копії листів направлених останнім до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Посольства України в Російській Федерації, Посольства Еритреї в м.Москва.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідей на вказані листи, які б дали можливість ідентифікувати відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для продовження строку затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 , оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність співпраці з боку іноземця з прикордонними органами України, а також позивачем вжито достатніх заходів для його ідентифікації, проте на даний час відсутні необхідні відомості для ідентифікації останнього.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідач не володіє тією мовою на яку йому здійснювався переклад ОСОБА_3 , зокрема на російську, та розцінює такі пояснення як зловживання процесуальними правами та обраний ними спосіб заперечення проти вимог позивача, оскільки з рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 25.05.2019 року, яке набрало законної вбачається, що останній приймав участь судовому засіданні без відповідача та надав суду відповідні пояснення по суті спору.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 грудня 2019 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.