Постанова від 18.12.2019 по справі 826/16476/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/16476/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Метал ТД» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Метал ТД» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 844238/41349048 від 17.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 124 від 25.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 124 від 25.06.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 844239/41349048 від 17.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 125 від 25.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 125 від 25.06.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 844237/41349048 від 17.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 113 від 26.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 113 від 26.06.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 846951/41349048 від 19.07.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 02.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 02.07.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 844238/41349048 від 17.07.2018.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 124 від 25.06.2018 датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним і скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 844239/41349048 від 17.07.2018.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 125 від 25.06.2018 датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним і скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 844237/41349048 від 17.07.2018.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 113 від 26.06.2018 датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним і скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 846951/41349048 від 19.07.2018.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 02.07.2018 датою її фактичного надходження.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.01.2018 між ТОВ «Тале Атлас Україна» (покупець) та ТОВ «Альянс Метал ТД» (продавець) укладено договір купівлі продажу № 09/01-1, за умовами якого продавець зобов'язується відпустити, а покупець прийняти і оплатити на умовах викладених в договорі, продукцію, іменовану по тексту «продукція», асортимент, кількість і ціна якої вказані в рахунку-фактурі (специфікації).

Згідно з п. п. 3.2 договору, загальна сума договору визначена на підставі рахунків і специфікацій, прикладених до договору.

Відповідно до п. п. 6.2 договору, оплата всієї вартості продукції, зазначеної в рахунку, здійснюється покупцем шляхом 100% передплати або на інших умовах зазначених в специфікації.

На виконання договору купівлі-продажу № 09/01-1 від 09.01.2018, позивачем передано ТОВ «Тале Атлас Україна» продукцію що підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна № 1250 від 25.06.2018 на суму 110318,88 грн.; видаткова накладна № 1252 від 25.06.2018 на суму 118986,79 грн.; видаткова накладна № 1257 від 26.06.2018 року на суму 149718,48 грн.; видаткова накладна № 1274 від 02.07.2018 на суму 145778,52 грн.

На підставі вчинених господарських операцій, товариством складено та направлено в Єдиний реєстр податкових накладних наступні податкові накладні: податкова накладна № 124 від 25 червня 2018 року, на суму 110318,88 грн.; податкова накладна №125 від 25 червня 2018 року, на суму 118986,79 грн.; податкова накладна № 113 від 26 червня 2018 року, на суму 149718,48 грн.; податкова накладна № 4 від 02 липня 2018 року, на суму 145778,52 грн.

Згідно отриманих квитанцій від 25.06.2018 № 9143083792 та № 9143860847 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 124 та 125 від 25.06.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК № 124 та 125 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7306 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно отриманої квитанції № 1 від 26.06.2018 № 9142260361 та квитанції № 1 від 02.07.2018 № 9145230824 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 113 від 26.06.2018 та № 4 від 02.07.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК № 113 та № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7305 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. п. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

13.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 113, реєстрація якої була зупинена, в яких позивач окрім своїх пояснень, надав додатково копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір купівлі-продажу № 09/01-1 від 09.01.2018; видаткова накладна № ЕД-0604181 від 06.04.2018; видаткова накладна № 1257 від 26.06.2018; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 035004909 від 26.06.2018; виписка по рахунку ТОВ «Альянс Метал ТД» з 26.06.2018 року до 26.06.2018.

13.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 7 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 124, реєстрація якої була зупинена, в яких позивач окрім своїх пояснень, надав додатково копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір купівлі-продажу № 09/01-1 від 09.01.2018; накладна № 2806100 від 11.06.2018; видаткова накладна № 1250 від 25.06.2018; виписка по рахунку ТОВ «Альянс Метал ТД» з 25.06.2018 року до 25.06.2018; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № НП/2-0240227 від 30.06.2018.

13.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 8 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 125, реєстрація якої була зупинена, в яких позивач окрім своїх пояснень, надав додатково копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір купівлі-продажу № 09/01-1 від 09.01.2018; видаткова накладна № ЕД-0604181 від 06.04.2018; видаткова накладна № 1252 від 25.06.2018; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 009046518 від 25.06.2018; виписка по рахунку ТОВ «Альянс Метал ТД» з 25.06.2018 до 25.06.2018.

17.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 9 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 4, реєстрація якої була зупинена, в яких позивач окрім своїх пояснень, надав додатково копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір купівлі-продажу № 09/01-1 від 09.01.2018; видаткова накладна № ЕД-0604181 від 06.04.2018; видаткова накладна № 1274 від 02.07.2018; виписка по рахунку ТОВ «Альянс Метал ТД» з 02.07.2018 до 02.07.2018.

Надалі, рішеннями комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 844238/41349048 від 17 липня 2018 року, № 844239/41349048 від 17 липня 2018 року, № 844237/41349048 від 17 липня 2018 року, № 846951/41349048 від 19 липня 2018 року відмовлено у реєстрації податкових накладних № 124 від 25 червня 2018 року, № 125 від 25 червня 2018 року, № 113 від 26 червня 2018 року, № 4 від 02 липня 2018 року, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргами на вказані вище рішення комісії ДФС України, яка рішеннями комісії з питань розгляду скарг від 27.07.2018 № 21076/41349048/2, № 21075/41349048/2, № 21074/41349048/2, та рішеннями комісії з питань розгляду скарг № 22413/41349048/2 від 02.08.2018 року залишена без задоволення, а рішення комісії ДФС України - без змін.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у прийнятті податкових накладних, ТОВ «Альянс Метал ТД» звернулось до суду за захистом свої прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем по вказаних господарським операціям до контролюючого органу надіслано копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, проте, відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду справи не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладнних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246, передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства убачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, було досліджено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до контролюючого органу податкову накладні: № 124 від 25 червня 2018 року, на суму 110318,88 грн.; № 125 від 25 червня 2018 року, на суму 118986,79 грн.; № 113 від 26 червня 2018 року, на суму 149718,48 грн.; №4 від 02 липня 2018 року, на суму 145778,52 грн.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).

Згідно з отриманими квитанціями № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7306, 7305 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. п. 2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Проте, зі змісту отриманих квитанцій № 1 вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку № 117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції № 1 лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Натомість, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно, визначення відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.

Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанцій видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Слід зазначити, що контролюючий орган під час розгляду справи не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення їх реєстрації.

У той же час, відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи убачається, що, на виконання п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, товариство направило до Державної фіскальної служби повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

Таким чином, позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не зрозуміло, чому саме було прийнято такі рішення, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається фіскальним органом до уваги.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складені податкові накладні, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суб'єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення Державної фіскальної служби України № 844238/41349048 від 17 липня 2018 року, № 844239/41349048 від 17 липня 2018 року, № 844237/41349048 від 17 липня 2018 року, № 846951/41349048 від 19 липня 2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 124 від 25 червня 2018 року, № 125 від 25 червня 2018 року, № 113 від 26 червня 2018 року, № 4 від 02 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Слід констатувати, що апеляційна скарга не містить зазначення у чому саме полягає порушення норм матеріального права при прийнятті судом оскаржуваного рішення та не дає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

В.В. Кузьменко

Попередній документ
86459892
Наступний документ
86459894
Інформація про рішення:
№ рішення: 86459893
№ справи: 826/16476/18
Дата рішення: 18.12.2019
Дата публікації: 21.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю