19 грудня 2019 року
м. Київ
справа №480/832/19
адміністративне провадження №К/9901/34365/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року
у справі №480/832/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
10 грудня 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Сумській області вдруге звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачаєтеся, що ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року скаржнику було повернуто касаційну скаргу у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№ 0102928268168), копія ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2019 року про повернення касаційної скарги була отримана скаржником 26 листопада 2019 року.
Проте, повторно касаційну скаргу подано згідно конверту лише 05 грудня 2019 року.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у якому скаржник повідомляє суд про причини та обставини повернення попередньо поданої касаційної скарги, проте зазначене клопотання не містить підстави для поновлення строку пропущеного скаржником у період з 26 листопада 2019 року (з дня отримання повернутої касаційної скарги) по 05 грудня 2019 року (по день повторного подання касаційної скарги), що на думку колегії суддів свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає неповажними причини пропуску строку, які наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку, а касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на цю мету у поточному місяці.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо однієї немайнової вимоги.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн., тому, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 1536, 80 грн. (1921 грн. *0,4*1*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на рахунок отримувача: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,
1. Клопотання Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про поновлення строку на касаційне оскарження залишити без задоволення.
2. Клопотання Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
3. Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №480/832/19 - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду