19 грудня 2019 року
Київ
справа №826/15652/18
адміністративне провадження №К/9901/34752/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15652/18 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, як правонаступника Управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області, щодо несвоєчасного розрахунку при його звільненні;
- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 13 серпня 2018 року і не надання інформації щодо сум нарахованого грошового забезпечення позивачу;
- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 не виплачене грошове забезпечення за період з 15 травня 2014 року по 08 травня 2015 року в сумі 34 697,19 гривень суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 травня 2015 року по 24 вересня 2018 року у розмірі 173 165,58 гривень, а всього 207 862,77 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 34697, 19 грн грошового забезпечення за період з 15 травня 2014 року по 08 травня 2015 року та 173165, 58 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 травня 2015 року по 24 вересня 2018 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку зі звільненням з якої виник цей спір (лейтенант - начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Макіївської виправної колонії №32), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15652/18 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
О.В. Калашнікова ,
Судді Верховного Суду