Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 820/5226/16
адміністративне провадження № К/9901/39212/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Перцової Т. С., суддів Жигилія С. П., Дюкарєвої С. В.) від 30 березня 2017 року у справі за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування розпорядження,
У вересні 2016 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (далі - керівник прокуратури) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Первомайська РДА), треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області (далі - Держінспекція сільського господарства), ОСОБА_2 , у якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Первомайської РДА від 22 липня 2016 року № 346.
На обґрунтування позову керівник прокуратури зазначив, що в ході вивчення правомірності використання земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Первомайського району Харківської області шляхом моніторингу розпоряджень голови Первомайської РДА, розміщених на офіційному веб-сайті (http://pervomaisk-rda.kh.gov.ua), на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства встановлено, що спірним розпорядженням незаконно та протиправно надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (нерозподілених земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Більшовик» (далі - КСП «Більшовик») загальною орієнтовною площею 111,4 га.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 07 лютого 2017 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував розпорядження голови Первомайської РДА від 22 липня 2016 року № 346.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 березня 2017 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у травні 2017 року ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі в розгляді цієї справи) подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року. На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права і не дослідив належним чином усі обставини справи, а тому судове рішення апеляційного суду є незаконним та підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що вона є власницею сертифікату на право власності на земельну частку (пай) розміром 7,94 га на землях реформованого КСП «Більшовик» без визначення меж цієї частки в натурі, у зв'язку з чим вважає, що оскаржуване рішення порушує її права та інтереси на оформлення права власності на частку (пай) з цієї земельної ділянки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 червня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд.«Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 грудня 2019 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 грудня 2019 року.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до Державного акту на право колективної власності від 08 вересня 1997 року серії ХР № 22-00-000801 земельні ділянки державної власності загальною площею 6 984,70 га були передані КСП «Більшовик» в колективну власність.
08 серпня 1995 року Президент України видав Указ № 720/95 «Про порядок паювання земель, передану у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», згідно з яким паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Таке паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
На підставі вищевказаного Указу у вересні 1999 року землі колишньої колективної власності реформованого КСП «Більшовик» загальною площею 6 684,3 га були розпайовані між 842 громадянами-членами КСП «Більшовик», що зазначені в додатку до Державного акту на право колективної власності на землю.
У період з 1999 року по 2004 рік (дата складання Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях реформованого КСП «Більшовик» Первомайського району Харківської області) списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), уточнювалися згідно з клопотанням його та на підставі розпоряджень голови Первомайської РДА.
Відповідно до протоколу засідання при Первомайському районному відділі земельних ресурсів від 20 червня 2003 року, з посиланням на Схему поділу, загальна уточнена кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), складає 890 осіб.
У подальшому, відповідно до Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Більшовик» 890 громадян-членів реформованого КСП «Більшовик» взамін державного акту на право колективної власності на землю від 08 липня 1997 pоку серії ХР №22-00-000801 отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості)
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з листом Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) у Первомайському районі Харківської області від 17 березня 2017 року № 14-20.05-0.3-601/2-17, розмір земельної частки (паю) реформованого КСП «Більшовик», посвідченої сертифікатом, становить 7,94 умовних кадастрових гектарів, у тому числі складається з таких видів сільськогосподарських угідь: ріллі - 6,74 умовних кадастрових гектарів; багаторічних насаджень - 0,01 умовних кадастрових гектарів; сіножатей - 0,05 умовних кадастрових гектарів; пасовищ - 1,14 умовних кадастрових гектарів.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на землях реформованого КСП «Більшовик», затвердженого розпорядженням Первомайської РДА від 01 липня 2004 року № 214, відбувся розподіл земель загальною площею 6 223,2 га між громадянами-членами КСП «Більшовик» за видом сільськогосподарських угідь - рілля.
Тобто, згідно з вказаним вище проектом землеустрою та схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Більшовик» земельні ділянки реформованого підприємства за видом сільськогосподарських угідь - рілля були повністю розпайовані та частково розподілені.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що інші види сільськогосподарських угідь із земель колишньої колективної власності КСП «Більшовик» в територіальних межах Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, а саме: пасовища, сіножаті та багаторічні насадження, залишилися нерозподіленими та складають 461,1 га, що підтверджено копією листа Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Харківської області від 17 березня 2017 року № 14-20.05-0.3-601/2-17.
Крім того, рішенням XX сесії XXIV скликання Первомайської районної ради Харківської області від 15 серпня 2001 року було затверджено рішення сільських рад по виведенню малопродуктивних орних земель із інтенсивного обробітку, у результаті чого сільськогосподарські землі колишнього КСП «Більшовик» - малопродуктивні орні сільськогосподарські угіддя, орієнтовною площею 581,5 га були виведені із інтенсивного обробітку та переведені у сільськогосподарські угіддя - пасовища.
Таким чином, земельні ділянки реформованого КСП «Більшовик» в загальному розмірі 1 042,6 га (з урахуванням переводу малопродуктивних орних земель) за видами сільськогосподарських угідь - сіножаті, пасовища, багаторічні насадження залишилися нерозподіленими між громадянами-членами реформованого КСП «Більшовик» та є невитребуваними.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що з 25 вересня 2002 року - дати отримання останнього сертифікату серії НОМЕР_1 , що значиться в Книзі реєстрації сертифікатів № 2 № 890, державний акт на право колективної власності на землю серії від 08 вересня 1997 року ХР №22-00-00801 вичерпав свою дію. А отже, земельні частки (паї), посвідчені сертифікатами, є приватною власністю громадян-колишніх членів КСП «Більшовик».
22 липня 2016 року голова Первомайської РДА прийняв розпорядження № 346 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель колективної власності реформованого КСП «Більшовик», розташованих за межами населеного пункту на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області та їх нормативної грошової оцінки, з метою надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Даним розпорядженням відповідач надав ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель колективної власності реформованого КСП «Більшовик» (нерозподілених земельних часток (паїв) загальною орієнтовною площею 111,4 га (земельні ділянки площею 7,0 га; 10,2 га; 15,1 га; 23,0 га; 19,0 га; 14,0 га; 8,0 га; 3,0 га; 12,1 га) (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - пасовища), розташованих за межами населеного пункту на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, та нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, з метою надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вважаючи вказане розпорядження протиправним, керівник прокуратури звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів держави.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 22 липня 2016 року № 346 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-IV), а тому підстави для задоволення позовних вимог і скасування зазначеного розпорядження відсутні.
При цьому, розглядаючи цю справу, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що даний спір є публічно-правовим і повинен вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, і, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатись ця справа, виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як убачається з матеріалів справи, керівник прокуратури звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Первомайської РДА від 22 липня 2016 року № 346, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель колективної власності реформованого КСП «Більшовик» (нерозподілених земельних часток (паїв) загальною орієнтовною площею 111,4 га (земельні ділянки площею 7,0 га; 10,2 га; 15,1 га; 23,0 га; 19,0 га; 14,0 га; 8,0 га; 3,0 га; 12,1 га) (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - пасовища), розташованих за межами населеного пункту на території Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області, та нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, з метою надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Крім того, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у розгляді цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій та вважає, що її права та приватні інтереси на оформлення права власності на спірну земельну ділянку порушені оскаржуваним розпорядженням) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 14 лютого 1992 року № 2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.
Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Отже, власниками нерозпайованих земельних ділянок є члени реформованого КСП «Більшовик», до яких входить і скаржниця - ОСОБА_1 .
При цьому, розпорядження нерозпайованими землями колективної власності неможливе без прийняття відповідного рішення загальними зборами власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців, загальних зборів членів підприємства, зборів уповноваженого або створеного ними органу управління, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Таким чином, виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено порушенням особою, яка не залучена до участі у справі - ОСОБА_2 , цивільних (майнових) прав власників нерозпайованих земель, а саме: членів реформованого КСП «Більшовик», серед яких і скаржниця, на об'єкти нерухомого майна, що стало підставою для оскарження керівником прокуратури та ОСОБА_1 спірного розпорядження.
Тобто, предметом цього спору є підставність і законність отримання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за умови, коли такі земельні ділянки нерозпайовані та перебувають на праві спільної часткової власності членів реформованого КСП «Більшовик».
За таких обставин, суд вважає, що без правової оцінки відносин між позивачем, третьою особою, ОСОБА_1 та іншими громадянами, які є співвласниками майнових паїв реорганізованого КСП «Більшовик», спір не може бути вирішено, а майнове право не може бути захищене ефективно.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 802/4046/15-а.
Колегія суддів також наголошує, що звернення до суду має на меті захист прав особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень і не може використовуватися як засіб позбавлення іншої особи належних їй прав, навіть не безспірних, без пред'явлення позову саме до такої особи. Судовий захист прав одних осіб не може призводити до порушення прав інших.
Правом власності, згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
За змістом ч. 1 ст. 356 ЦК України спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Наведені вище обставини свідчать про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Ураховуючи ті обставини, що в цій справі основним є спір про право цивільне, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування оскаржуваного розпорядження є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття іншими фізичними особами цивільних прав на спірні земельні ділянки, що може впливати на майнові права та інтереси скаржниці та інших співвласників спірних зелених ділянок (учасників реформованого КСП «Більшовик»), а тому колегія суддів, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку, що заявлений спір не є публічно-правовим, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у цій справі існує невирішений спір про право, тому подальше оспорювання правомірності набуття третіми особами цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна. Такий спір з урахуванням суб'єктного складу учасників справи має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час постановлення судами оскаржуваних рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення органу державної влади, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача та ОСОБА_1 щодо набуття майнових прав на частину спірної земельної ділянки, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановив помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Подібний за змістом правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа № 727/10968/17), від 12 червня 2019 року (справа № 1903/944/12), від 11 вересня 2019 року (справа № 815/742/14) тощо.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
За нормами ч. 3 ст. 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 1 ст. 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю (...) і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених ст. 238 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження в цій справі.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 238, 341, 344, 349, 354, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування розпорядження - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді
А. А. Єзеров
С. М. Чиркін