Справа № 640/13592/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
18 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М.,Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Фонду державного майна України про визнання протиправними дій, зобов'язати утриматись від вчинення дій,
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправними дії відповідача щодо розголошення відомостей, що складають конфіденційну інформацію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та зобов'язання відповідача утриматися від таких дій в майбутньому.
Одночасно із позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо розголошення відомостей, що складають конфіденційну інформацію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" до вирішення справи по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Заборонено Фонду державного майна України вчиняти дії щодо розголошення відомостей, що складають конфіденційну інформацію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року. На думку апелянта, ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом передчасно застосовано заходи забезпечення позову, оскільки наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій, а також оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, може бути здійснено тільки під час розгляду справи по суті.Фонд зазначив, що розміщена на сторінці Facebook інформація не взаємопов'язана з іншими доказами у даній справі і не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову. Апелянт зазначив, що судом не було зазначено мотивів, з яких він дійшов висновку про існування /або обставини, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, окрім загальних посилань на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, проте надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2005 року між Фондом державного майна України, як продавцем, та Міттал Стіл Німеччина Гмбх (Федеративна Республіка Німеччина), як покупцем, укладено Договір №КПП-497 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" за конкурсом, (далі - Договір №КПП-497), за яким покупцем придбано пакет акцій ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" кількістю 3590038755 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 93,02% статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 1 грн. та номінальною вартістю 3590038755,00 грн.
З метою забезпечення конфіденційності інформації ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було затверджено Положення "Про конфіденційну інформацію. Система управління якістю" П 215-01:2016, відповідно до п.п. 7.1, 7.2 якого, комерційну таємницю ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" складають відомості, пов'язані з організаційною, технічною, економічною, управлінською, комерційною, промисловою та іншою діяльністю, розголошення (незаконне ознайомлення, передача, втрата) яких може заподіяти збитки інтересам підприємства і спричинити прямі економічні втрати або упущену вигоду.
Під час перевірки виконання умов Договору №КПП-497 відповідачу надано відповідні документи на підтвердження виконання його умов, що підтверджується підписаними між Фондом державного майна України та позивачем переліками документів, які додавались до актів поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Криворіжсталь" від 17 березня 2006 року, від 14 вересня 2006 року, від 12-16 березня 2007 року, від 17-21 вересня 2007 року, від 24-28 березня 2008 року, від 8-12 вересня 2008 року, від 18-22 травня 2009 року, від 17-21 серпня 2009 року, від 23-25 березня 2010 року, від 03-05 серпня 2010 року, від 20-23 березня 2012 року, від 24-27 вересня 2012 року, від 20-23 травня 2013 року, від 18-20 лютого 2014 року та від 7-10 лютого 2017 року.
Позивач у заяві про забезпечення позову зазначив, а судом першої інстанції цю інформацію перевірено, що станом на 25.07.2019 року на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 наявна інформація наступного змісту: "В MediaHub екологи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розповідають про те, що Фонд державного майна України видав криворіжцям 60 томів приватизаційної справи КГДМК Криворіжсталь".
Дізнавшись про вказані обставини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Першого заступника голови Фонду державного майна України з листом від 24 травня 2019 року №142-09/194, в якому просило повідомити про мету, з якою Міжрегіональне бюро екологічного захисту збирає інформацію про позивача та АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгсгезельшафт мбХ ; зазначити до яких документів був наданий доступ громадській організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту".
Крім того, у вказаному листі позивач повідомив Фонд державного майна України про те, що у документах, які були отримані від позивача у зв'язку із проведенням перевірки виконання покупцем (АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбХ) умов Договору №КПП-497, міститься конфіденційна інформація, яка може бути використана конкурентами, завдати економічної та іншої шкоди; окрім конфіденційної інформації та комерційної таємниці позивача у зазначених документах також містяться персональні дані фізичних осіб, збирання та обробка яких має здійснюватися відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" №2297-VI від 01 червня 2010 року.
У вказаному листі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" просило Фонд державного майна України невідкладно припинити розголошення конфіденційної інформації та розголошення таємниці позивача та АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгсгезельшафт мбХ .
Проте відповіді від Фонду державного майна України на вказаний вище лист від 24 травня 2019 року №142-09/194 позивач не отримував.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з адміністративним позовом та заявою про забезпечення позову.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що Фондом було надано доступ до таких документів: матеріали справи щодо внесення змін до Договору купівлі-продажу від 28.10.2005 року №КПП-497 пакета акцій ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворідсталь»; матеріалів справи щодо перевірки від 11-14.09.2006 року виконання умов Договору; матеріалів справи щодо перевірки від 24-28.03.2008 року виконання умов Договору; актів поточних перевірок виконання умов Договору за період з 2005 року по 2019 рік.
На думку апелянта вказані документи не містять відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого характеру, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати вищевказані документи такими, що містять комерційну таємницю.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки згідно переліків документів, які додавались до актів поточних перевірок виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Криворіжсталь" були документи які могли містити конфіденційну інформацію, а саме: контракти, інформаційні та аналітичні довідки про поточну і планову діяльність ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та стратегію його розвитку, відомості про контрагентів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ціни та умови продажу продукції, фінансова та бухгалтерська звітність ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та інш.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що вказана інформація може бути використана конкурентами позивача та, відповідно, завдати шкоди його правам та інтересам.
В даному випадку, на думку колегії суддів, наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Задоволення заяви у вказаний спосіб є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Застосований судом першої інстанції захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги і правова оцінка питань протиправності дій відповідача підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті, встановлюватимуться судом на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.150, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18.12.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
Є.І.Мєзєнцев