Справа № 640/6665/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.
18 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу
Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 вересня 2018 року №1676/26-15-13-14-26/НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку; зобов'язання відповідача відновити реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30 вересня 2018 року, виправити в інформаційній системі ДФС дані щодо фактичного доходу позивача за III квартал 2016 року та внести до інформаційної системи ДФС дані про відсутність у позивача податкового боргу і боргу зі сплати штрафних санкцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 вересня 2018 року №1676/26-15-13-14-26/НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку. Зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку та включити до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2018 року. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В02 № 358229, зареєстрований як фізична особа-підприємець з 22.01.2009 року, а з 01.01.2012 року включений до Реєстру платників єдиного податку третьої групи зі ставкою оподаткування 5% відповідно до пп. 2 п. 293 ст. 293 та п. 293.1 Податкового кодексу України.
28 вересня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №1676/26-15-13-14-26/НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Підставою для винесення зазначеного рішення вказано: наявність податкового боргу на кожне число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст.298 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Згідно з підпунктом 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у тому числі, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Підпунктом 299.11 статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення від 28 вересня 2018 року №1676/26-15-13-14-26/НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку (КОР) платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п. 299.11 ст. 299 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі №813/1346/18.
Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття стали норми абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. Документами, які підтверджують наявність заборгованості у позивача стала довідка від 19.09.2018 року № 13701/26-15-13-14-17.
Водночас ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду вказана довідка надана не була.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів підтверджуєтьстя даними інтегрованої картки позивача.
При цьому, дана заборгованість начебто виникла у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання у розмірі 4764,16 грн., визначеного згідно податкового повідомлення - рішення від 05.02.2018 року №0048721302, прийнятого за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного податку по ФОП ОСОБА_1 (Акт від 26.12.2017 року № 6574/26-15-13-02-11/ НОМЕР_1 ).
Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався.
Враховуючи зазначене та те, що позивач заперечує проти існування відповідної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган при прийнятті рішення від 28 вересня 2018 року №1676/26-15-13-14-26/НОМЕР_1 щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18.12.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І.Мєзєнцев