Справа № 620/1624/19
17 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Лічевецького І. О., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у якому просив Визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 у розмірах пенсії меншої, ніж встановлено законодавством.
Просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01 січня 2018 року врахувати при перерахунку пенсії види його грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентну надбавку за вислугу років в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення; надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 15 процентів; надбавку за кваліфікацію - 2,5 процентів; надбавку за виконання особливо важливих завдань - 50 процентів; премію - 10 процентів та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено та задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
До суду надійшла заява Головного управління ПФУ в Чернігівській області про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд спірного питання за відсутності сторін.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України передбачено, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Аналіз зазначеної вище норми свідчить про те, що роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
Порядок роз'яснення судового рішення, визначений у ст. 254 КАС України, не може застосовуватись у випадку, якщо учасник справи не розуміє мотивації прийнятого судом рішення.
Заявник вказує, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служок, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 рот № 45, Пенсійний фонд здійснює перерахунок пенсій лише на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. При цьому, апеляційний суд зобов'язав головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру грошового забезпеченої урахуванням надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ, державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих затії премії, починаючи з 01.01.2018 року, не визначивши, на підставі якої довідки уповноваженого органу із зазначенням таких складових грошового забезпечення необхідно зробити перерахунок.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 - скасовано.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у непроведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за вислугу років, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань, премії, починаючи з 01.01.2018 року.
У рішенні вказано, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, якою відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №286/2987/16-а (К/9901/1465/17), при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Суми грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, одноразову грошову винагороду при звільненні з військової служби) не є щомісячними або такими, що виплачувались раз на місяць, а є лише одноразовими виплатами, що виплачувались раз на рік та які не мали систематичного характеру.
Поряд з цим, що стосується надбавки за вислугу років, надбавки, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію та виконання особливо важливих завдань суд зазначає, що такі виплати виплачуються щомісяця, аналогічно здійснювались виплати премії.
Таким чином, матеріли справи свідчать, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна надбавки за вислугу років, надбавки, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, як додаткові види грошового забезпечення, мали постійний характер, оскільки сплачувалися позивачеві регулярно, щомісяця, тобто систематично, а отже такі види додаткового грошового забезпечення мають бути включеним до розміру грошового забезпечення відповідної посади для розрахунку пенсії позивача.
Чинним законодавством України визначено порядок здійснення перерахунку пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлено механізм здійснення перерахунку пенсії.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року, засіб захисту, що вимагається ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 зобов'язано перерахувати та виплату позивачу пенсії.
Пенсійним органом необхідно здійснити перерахунок пенсії відповідно до порядку її виплати у відповідності до Порядку № 45, тобто на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, наданої уповноваженим спеціальним підрозділом.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2019 у справі № 240/6263/18 висловив правову позицію стосовно відсутності у територіальних органів Пенсійного фонду України повноважень самостійно визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовцям при здійсненні їм перерахунку пенсії на підставі отриманих довідок про грошове забезпечення, до яких не увійшли додаткові види грошового забезпечення.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Рішення суду апеляційної інстанції повинні відповідати приписам статей 241, 242,246 КАС України і викладаються у формі постанови або ухвали.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Колегія суддів вважає що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 року є чіткою за змістом та зрозумілою для осіб стосовно яких вона ухвалена.
Враховуючи у сукупності вищевказане, доводи заяви є необґрунтованими у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242, 254, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: І. О. Лічевецький
О. М. Ганечко
Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2019