07 жовтня 2019 року Справа № 160/5722/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮхно І. В.
за участі секретаря судового засіданняГончаровій В.Г
за участі:
представника позивача представника відповідача Саліна С.В. Никитенко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги
20.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, у якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 15.07.2019 року, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про сплату транспортного податку від 29.12.2018 №004796-55-50-0403 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з нарахування податкового зобов'язання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та податкову вимогу від 10.06.2019 №291731-55 ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, оскільки вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог діючого законодавства з наступних підстав:
- позивач є власником транспортного засобу марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см.;
- автомобілю, власником якого є позивач, у 2018 році було більше 1 року з моменту випуску, та він не є об'єктом оподаткування, а тому не є базою оподаткування, а тому нарахування відповідного податкового зобов'язання з транспортного податку є протиправним.
На думку позивача, оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
15.07.2019 на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду клопотання про витребування оспорюваного рішення та уточений адміністративний позов
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
При цьому, вищезазначеною ухвалою було витребувано від Головного управління ДФС в Дніпропетровській області для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення від 29.12.2018 №004796-55-50-0403 з доказами направлення та вручення позивачеві.
Встановлено строк для надання витребуваних документів до 12.08.2019 року.
Копії податкового повідомлення-рішення від 29.12.2018 №004796-55-50-0403 у визначений судом строк до адміністративного суду відповідачем надано не було.
09.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:
- при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення враховано перелік легкових автомобілів, розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, з року випуску яких минул не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встанвленої законом на 1 січня 2018 року;
- станом на 09.06.2019 року сума податкового боргу ОСОБА_1 , як платника податків, становить 25000 грн., за несплаченим податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2018 №004796-55-50-0403 по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік, у звязку з чим сформовано податкову вимогу №291731-55 від 10.06.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року вирішено:
- витребувати повторно від Головного управління ДФС в Дніпропетровській області для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення від 29.12.2018 №004796-55-50-0403;
- подальший розгляд адміністративної справи №160/5722/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27 вересня 2019 року.
В судовому засіданні 27.09.2019 року для надання відповідачем додаткових документів оголошена перерва до 07.10.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі №160/5722/19 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні в той же день на 07.10.2019 року.
В судовому засіданні 07.10.2019 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником транспортного засобу марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см., тип двигуна - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію СХТ НОМЕР_3 .
29.12.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №№004796-5550-0403, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн.
На підставі несплати суми податку у розмірі 25000 грн., відповідачем винесено податкову вимогу від 10.06.2019 року №291731-55 про зобов'язання позивача сплатити суму боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.
Позивач, вважаючи зазначені податкове повідомлення-рішення та вимогу протиправними, звернулась до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статей 265-267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок з фізичних осіб.
Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України).
Отже, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якою встановлено механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 названої Методики передбачено, що середньо ринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Згідно пункту 3 Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, середньо ринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср= Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Як встановлено з матеріалів справи, середньоринкова вартість належного позивачу автомобілю марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см., тип двигуна - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за відповідними характеристиками відсутній в переліку автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
В даному переліку наявний запис про автомобіль з аналогічними характеристиками, проте до 1 року випуску включно.
Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене 29.12.2018 року, а автомобіль позивача 2016 року випуску, тобто рік випуску якого складає більше 1 року на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відтак, вартість вказаного автомобілю марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см., тип двигуна - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить менше 375 розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ринкова вартість автомобілю марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см., тип двигуна - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 з 01.01.2018 становить менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин позивача п. 267.6.7 ст. 267 ПК України.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ПК України, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Податковим періодом може бути: - 34.1.1. календарний рік; - 34.1.2. календарне півріччя; - 34.1.3. календарні три квартали; - 34.1.4. календарний квартал; - 34.1.5. календарний місяць; - 34.1.6. календарний день.
Разом з цим, відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Таким чином, 31.12.2017 закінчився календарний рік, згідно якого позивач повинен був сплачувати транспортний податок за належний йому транспортний засіб автомобілю марки Mersedes-Benz моделі GLE 350 D 4 Matic, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см., тип двигуна - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а тому податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 №004796-55-50-0403 є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо вимоги про скасування податкової вимоги від 10.06.2019 №291731-55, судом встановлено наступне.
Вказана податкова вимога від 10.06.2019 №291731-55 винесена на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Наказом Міністерства фінансів України затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків від 30.06.2017 року №610.
Цей Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Згідно з пунктом 2 розділу І податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Відтак, судом встановлено, що у зв'язку з несплатою позивачем суми боргу, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 29.12.2018 №004796-55-50-0403, відповідачем автоматично на суму боргу було виставлено податкову вимогу.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку визначено, що податкова вимога вважається відкликаною:
у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;
з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги;
з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;
у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.
Таким чином, законодавцем визначені підстави відкликання податкових вимог, однієї з яких є набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.
Оскільки станом на день прийняття рішення у цій справі, відповідне рішення суду не набрало законної сили, вимоги про скасування податкової вимоги є передчасними.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що на даний момент право позивача не є порушеним, оскільки у контролюючого органу відсутні наразі підстави для відкликання податкової вимоги.
Отже, адміністративний суд в межах своїх повноважень вирішує спори з метою захисту вже порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень на майбутнє, а тому вимога про скасування податкової вимоги без дотримання порядку відкликання податкових вимог є передчасною та не може бути задоволена судом.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до часткового задоволення.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 14440 від 20.06.2019 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 384,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У судовому засіданні 07.10.2019 року, зважаючи на складність у викладенні рішення у повному обсязі, було оголошена вступна та резолютивна частини рішення, отже, повний текст рішення повинен був бути складений до 17.10.2019 року.
При цьому, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. в період з 15.10.2019 по 31.10.2019 року перебувала у щорічній відпустці.
Частиною 6 ст. 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, повний текст рішення було складений 01.11.2019 року.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро,вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про сплату транспортного податку від 29.12.2018 року №004796-5550-0403.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 01 листопада 2019 року.
Суддя І.В. Юхно