м. Вінниця
16 грудня 2019 р. Справа № 120/3258/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, у якій просив визнати протиправним та скасувати рішення 40 сесії 7 скликання від 24.05.2019 №142 Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, комунальної форми власності, що знаходиться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села), а також зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га, комунальної форми власності, що знаходиться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням №142 40 сесії 7 скликання від 24 травня 2019 року відповідач відмовив йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення, що оскаржується, мотивоване тим, що згідно з Генеральним планом села Агрономічне земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, передбачена під пасовище, а також взято до уваги висновок постійної комісії з питань регулювання земельних ділянок та охорони навколишнього середовища.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з для отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того, цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії наступних документів: клопотання ОСОБА_1 разом з усіма доданими до нього матеріалами, а також генерального плану села Агрономічне Вінницького району та висновку постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, на які містяться посилання у рішенні Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, що оскаржується.
04 листопада 2019 року на виконання ухвали суду від 15 жовтня 2019 року Агрономічна сільська рада надала належним чином завірені клопотання позивача із додатками до нього, план зонування в частині запитуваних ділянок, а також повідомила про неможливість надання до суду для огляду в судовому засіданні оригінал Генерального плану населеного пункту с. Агрономічне у зв'язку із тим, що дані документи знаходяться у Вінницькому окружному адміністративному суді, які надавалися відповідно до ухвали суду по справі №128/2833/17.
Також 04 листопада 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у колективному клопотанні позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. Разом з тим, на долучених до клопотання графічних матеріалах позначено земельну ділянку, місце розташування якої не узгоджується із текстом клопотання, що вказує на невідповідність між клопотанням та графічним матеріалом. У відзиві відповідач наголошує, що відповідно до плану зонування умовне позначення бажаної земельної ділянки СВ-1 - зона земель сільськогосподарського призначення (городи, пасовище). Суб'єкт владних повноважень зазначив, що земельна ділянка використовується мешканцями с. Агрономічне як пасовище, а тому передача земель у приватну власність призведе до хвилі негативу серед місцевого населення. Крім того, відповідач зіслався на те, що відповідно до генерального плану населеного пункту в с. Агрономічне взагалі не передбачено земель для ведення садівництва.
Про відсутність підстав для задоволення позову, на думку відповідача, свідчить й те, що ухвалою суду у іншій адміністративній справі (№ 128/2833/17) сільській раді заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які можливі юридичні дії щодо розпорядження та відчуження масивом земель площею 474,6753 га, до якого належить і бажана для позивача земельна ділянка.
Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 28 листопада 2019 року.
21 листопада 2019 року на виконання ухвали від 15 жовтня 2019 року представником відповідача подано витяг з протоколу засідання комісії сільської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.
28 листопада 2019 року у судове засідання сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Водночас, 28 листопада 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та позивача, а також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від представника відповідача 28 листопада 2019 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника Агрономічної сільської ради у судовому засіданні, що призначене на 28 листопада 2019 року.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на неповідомлення представником відповідача про причини неявки у судове засідання, а також ненаданням доказів, які б свідчили про поважність причин неявки, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Водночас, при ухваленні даного рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Разом із тим, суд звертає увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, аналіз приписів статтей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини.
19 березня 2019 року ОСОБА_1 разом з іншими громадянами звернувся із колективним клопотанням до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності орієнтовною площею 0,12 га на кожного з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
До вказаного клопотання позивачем додано графічний матеріал із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
За наслідком розгляду вказаного колективного звернення відповідачем 24 травня 2019 року прийнято рішення №142, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Агрономічне та згідно з генеральним планом передбачена під пасовище.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача від 24 травня 2019 року №142, суд зважає на таке.
При оцінці правомірності оскаржуваного рішення судом враховується, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).
Аналіз норм ч.ч. 6 та 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У свою чергу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України).
В ході судового розгляду встановлено, що позивач звернувся із відповідним клопотанням до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка є органом місцевого самоврядування та вправі розпоряджатися землями комунальної власності, що знаходяться в межах населеного пункту.
Водночас, у тексті клопотання заявник просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки «державної власності» орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, що знаходиться «за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Суд вважає, що вказівка у клопотанні на правовий режим земельної ділянки має важливе значення, оскільки впливає на розмежування компетенції між суб'єктами владних повноважень щодо розпорядження землею. Тому прохання заявника у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки «державної власності» і «за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області» виключає правові підстави задоволення його відповідачем.
Крім цього, з метою ідентифікації бажаної для заявника земельної ділянки разом із клопотанням подаються графічні матеріали, на яких повинно бути зазначено бажане місце розташування такої ділянки.
Графічні матеріали є документом, із урахуванням якого відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування встановлюється відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Закону, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. У свою чергу встановлення такої невідповідності в силу ч.7 ст. 118 ЗК України є підставою для відмови у наданні відповідного дозволу.
Долучений позивачем до клопотання графічний матеріал є фрагментом публічної кадастрової карти. Заявниками сформовано назву поданого матеріалу та зазначено: "Викопіювання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, орієнтовним розміром по 0,12 га на кожного із нас окремо, для ведення садівництва, які знаходяться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області".
Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відтак, обов'язок додати до клопотання графічний матеріал прямо узгоджується із нормами ст. 118 ЗК України.
Текст клопотання про надання дозволу повинен узгоджуватися із долученим графічним матеріалом, оскільки метою надання цих матеріалів є необхідність ідентифікації земельної ділянки для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Від перевірки цих підстав залежить рішення органу, що уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дослідивши зміст клопотання та долученого до нього графічного матеріалу, суд встановив, що вказані документи містять істотні розбіжності та не дають можливості чітко ідентифікувати земельну ділянку для перевірки її місця розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зокрема, як зазначалося, у клопотанні заявник просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки «державної власності» орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва «за межами населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
У свою чергу, виходячи із назви графічного матеріалу, такий стосується земельних ділянок, які знаходяться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села).
Окрім розбіжностей із назвою графічного матеріалу та тексту клопотання, за своїм змістом долучений позивачем до клопотання графічний матеріал, який є фрагментом публічної кадастрової карти, теж виключає можливість встановити місце розташування бажаної для позивача земельної ділянки встановленим вимогам. Зокрема, на графічному матеріалі зображено масив земельних ділянок пронумерованих порядковими номерами від 1 до 58, та інші ділянки які не пронумеровані.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (надалі - Закон) кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 35 Закону кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об'єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим). Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (надалі - Порядок № 1051), відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: 1) номери кадастрових зон і кварталів; 2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); 3) площу кадастрових зон і кварталів; 4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).
Пунктами 46-48 Порядку № 1051 визначено, що з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об'єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7.
Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об'єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).
Вид картографічної основи та перелік відомостей Державного земельного кадастру, які відображаються на викопіюванні, визначаються фізичними та юридичними особами під час подання згідно з пунктами 162-199 цього Порядку заяви про отримання викопіювання.
Таким чином, основою землеустрою в Україні є дані Державного земельного кадастру, до якого вносяться відомості про всі без виключення землі.
Ведення Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 Порядку № 1051 здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.
Відтак, графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру.
Проте, як з'ясовано судом, з наданого позивачем графічного матеріалу неможливо встановити місце розташування бажаної земельної ділянки. На копії ресурсу публічної кадастрової карти вказано лише нумерацію частини земельних ділянок. Інших даних, такі як номер кадастрових зон і кварталів, площа кадастрових зон і кварталів немає.
Тому, наданий до клопотання позивачем фрагмент кадастрової карти, на думку суду, не може вважатися графічним матеріалом у розумінні ч. 6 ст. 118 ЗК України, оскільки не дає можливості встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати безоплатно у власність для ведення садівництва, та перевірити відповідність місця розташування вимогам закону. Виявлений недолік графічного матеріалу є перешкодою для прийняття органом місцевого самоврядування бажаного для позивача рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 13.11.2019 у справі № 756/6448/16.
Окрім того, на відсутність підстав для задоволення позову вказують і наступні обставини.
Аналізуючи зміст адміністративного позову, суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 40 сесії 7 скликання від 24 травня 2019 №142, яким йому відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Як наслідок, позивач просить зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га комунальної форми власності, що знаходиться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села).
Зміст позовної вимоги зобов'язального характеру вказує на те, що така вимога спрямована на зобов'язання відповідача прийняти чітко визначене рішення «про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села)».
Однак, в ході судового розгляду встановлено, що позивач із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (в межах села) до відповідача не звертався. У поданому ним клопотанні йдеться про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності за межами населеного пункту.
На перекоання суду, наведене також виключає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що дефекти клопотання позивача не дають можливості чітко ідентифікувати земельну ділянку для перевірки її місця розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Внаслідок існуючих недоліків клопотання та графічних матеріалів, із якими звернувся позивач, відповідач був позбавлений можливості дійти висновку про відповідність місця розташування земельної ділянки передбаченим ст. 118 ЗК України вимогам і, як наслідок, надати позивачу відповідний дозвіл.
Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 40 сесії 7 скликання від 24 травня 2019 №142 Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та похідні від них вимоги зобов'язального характеру задоволенню не підлягають.
З приводу посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на ухвалу суду у іншій адміністративній справі (№ 128/2833/17), якою встановлено заборону Агрономічній сільській раді приймати рішення та вчиняти будь - які можливі юридичні дії щодо розпорядження та відчуження масивом земель площею 474,6753 га, до якого належить і бажана для ОСОБА_1 земельна ділянка, то такі судом не беруться до уваги, оскільки не зазначені як підстава прийняття оскаржуваного рішення 40 сесії 7 скликання від 24 травня 2019 №142.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оскільки рішення, що оскаржується, не містить посилань на таку підставу для відмови у наданні позивачу відповідного дозволу, як наявність судового рішення про заборону вчиняти дії щодо розпорядження та відчуження масивом земель площею 474,6753 га, тому відповідач безпідставно посилається у відзиві на таку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: 23227, Вінницька область, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 12,; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04525998)
Рішення у повному обсязі складено 16.12.2019
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович