м. Вінниця
18 грудня 2019 р. Справа № 120/3352/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії,
17 жовтня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо визнання протиправної бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №0240/3058/18-а за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації, начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації Цимбал Інни Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, Жмеринська районна державна адміністрація про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії. Цією ухвалою вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проте, в подальшому, ухвалою від 11 березня 2019 року суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на те, що у справах, що розглядаються в порядку загального позовного провадження, представником може бути виключно адвокат, тому з метою отримання безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 звернулася із заявою до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Наказом № 323/04 від 28 березня 2019 року заявниці надано безоплатну вторинну правову допомогу та призначено адвоката Ткачук Ірину Валеріївну.
Проте, наказом №47/10 від 20 червня 2019 року на підставі заяви адвоката Ткачук І.В. припинено надання безоплатної вторинної правової допомоги.
08 липня 2019 року Резнік Р.Т ОСОБА_2 звернулася до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про призначення їй адвоката, вказавши на те, що підстав для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі наказу від 20 червня 2019 року не було.
09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про надання безоплатної вторинної правової допомоги. За результатами розгляду звернення від 11 липня 2019 року видано наказ №604/04, яким відмовлено у наданні такої допомоги.
14 серпня 2019 року позивач звернулася до директора Координаційного центру з надання правової допомоги із заявою в порядку Закону України “Про звернення громадян”, у якій просила вжити заходи реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо безпідставного припинення надання безоплатної правової допомоги, провести службову перевірку щодо невиконання посадовими особами Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх посадових обов'язків, вжити заходів реагування до адвоката Ткачук І.В. шляхом подання належних звернень до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області, а також зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області провести відповідну службову перевірку.
Однак, Координаційний центр з надання правової допомоги не розглянув подану заяву, надіслав її до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області для розгляду, а також не повідомив заявницю про результати розгляду відповідного звернення.
В свою чергу, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області надіслав Координаційному центру з надання правової допомоги лист, у якому повідомив про результати розгляду заяви ОСОБА_1
Позивачка вважає, що відповідачі допустили порушення її прав та інтересів, а тому слід:
- визнати протиправною бездіяльність Координаційного центру з надання правової допомоги щодо ненадання обгрунтованої відповіді та невжиття заходів в межах Закону України “Про звернення громадян” на заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області щодо ненадання обгрунтованої відповіді та невжиття заходів реагування в межах Закону України “Про звернення громадян” на звернення позивачки від 08 липня 2019 року та від 14 серпня 2019 року, а також визнати протиправною бездіяльність Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області щодо невжиття заходів реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які в порушення вимог чинного законодавства видали наказ №47/10 від 20 червня 2019 року та наказ №604/04 від 11 липня 2019 року;
- визнати протиправними дії Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо винесення наказів №47/10 від 20 червня 2019 року та №604/04 від 11 липня 2019 року, а також визнати протиправною бездіяльність Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо того, що посадові особи центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги не спромоглися визначитися із змістом заяви позивачки від 08 липня 2019 року;
- зобов'язати відповідачів вжити заходів реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які проявили бездіяльність щодо неперевірки підстав припинення правової допомоги та безпідставно видали накази №47/10 від 20 червня 2019 року та №604/04 від 11 липня 2019 року;
- зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 22 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у відповідачів інформацію (належним чином засвідчені копії документів), що стосується (стосуються) предмету спору. Також відмовлено у задоволенні заяви позивачки про залучення до участі у справі третьої особи ОСОБА_3 .
06 листопада 2019 року до суду від Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за зверненням ОСОБА_1 від 26 березня 2019 року про надання безоплатної вторинної правової допомоги видано наказ №323/04 від 28 березня 2019 року про надання заявниці безоплатної вторинної правової допомоги, надання якої доручено адвокату Ткачук Ірині Валеріївні. 05 червня 2019 року ОСОБА_3 подано до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяву про припинення надання Резнік Р. ОСОБА_4 . правової допомоги, оскільки та залучила іншого представника для представництва її інтересів в суді. Розглянувши заяву ОСОБА_3 , місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, видав наказ №47/10 від 20 червня 2019 року, яким припинено надання ОСОБА_5 Р ОСОБА_2 Т. безоплатної вторинної правової допомоги. 09 серпня 2019 року ОСОБА_5 Р ОСОБА_6 знову звернулася до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги. Проте, не маючи підтвердження того, що заявниця не користується послугами іншого представника у справі, тому 11 липня 2019 року прийнято наказ №604/04, яким відмовлено в наданні безоплатної правової допомоги як особі, якій раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання. 02 серпня 2019 року до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшла ухвала Вінницького окружного адміністративного суду у справі №0240/3058/18-а, якою задоволено заяву Резнік Р.Т. про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги та ухвалено забезпечити їй надання безоплатної вторинної правової допомоги Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З урахуванням інформації, що містилася в ухвалі суду, місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги дійшов висновку, що ОСОБА_7 не є представником ОСОБА_5 Р ОСОБА_2 Т. у адміністративній справі №0240/3058/18-а, а тому підстав припиняти останній надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом видання наказу №47/10 від 20 червня 2019 року не існувало. Саме тому наказом Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №54/10 від 06 серпня 2019 року скасовано наказ №47/10 від 20 червня 2019 року, яким припинено надання ОСОБА_5 Р.Т. безоплатної вторинної правової допомоги та відновлено дію доручення №159 від 29 березня 2019 року. Відтак, вторинна правова допомога Резнік Р.Т. не припинена, а не надається лише тому, що остання не підписала довіреність адвокату на представництво її інтересів.
06 листопада 2019 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги подано до суду клопотання про витребування доказу.
08 листопада 2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що, по-перше, позивачкою взагалі не обгрунтовано свої вимоги до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області; по-друге, притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Координаційним центром здійснюється за пропозицією директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
12 листопада 2019 року надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву, у яких позивачкою наведено спростування обставин, на які містяться посилання у поданих відзивах.
13 листопада 2019 року позивачкою подано заяву, у якій просила врахувати те, що нею надіслано відповіді на відзиви учасникам справи.
15 листопада 2019 року Координаційним центром з надання правової допомоги надіслано відзив на позовну заяву, у якому йдеться про те, що заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року надійшла до Координаційного центру 15 серпня 2019 року. З метою перевірки викладених у зверненні фактів Координаційний центр листом від 19 серпня 2019 року надіслав за належністю вказане звернення для розгляду до Регіонального центру. Копія такого листа також надіслана ОСОБА_5 Р.Т. Листом Регіонального центру від 02 вересня 2019 року, що надійшов до Координаційного центру, повідомлено про обставини припинення надання адвокатом Ткачук І.В. Резнік Р.Т. безоплатної вторинної правової допомоги. Надана інформація повідомлена Координаційним центром на адресу Директората з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України листом від 13 вересня 2019 року. Відтак, Координаційний центр вважає, що не допустив порушень чинного законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 . Також у відзиві звертається увага на те, що вимоги у заяві від 14 серпня 2019 року щодо вжиття заходів реагування до адвоката Ткачук І.В. шляхом подання звернення до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області та щодо зобов'язання кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області провести службову перевірку щодо невиконання адвокатом Ткачук І.В. повноважень адвоката не стосуються компетенції Координаційного центру.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року у задоволенні клопотання Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про витребування доказу відмовлено.
25 листопада 2019 року позивачкою подано відповідь на відзив, що надійшов від Координаційного центру з надання правової допомоги.
При ухваленні даного рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Водночас, слід звернути увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати з датою складення повного рішення.
Зважаючи на те, що ухвалою від 22 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, якою вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (тобто, в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши наявні у справі докази, зважаючи на письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №0240/3058/18-а за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації, начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації Цимбал Інни Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, Жмеринська районна державна адміністрація про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
З моменту відкриття провадження вказана справа розглядалася з правилами спрощеного позовного провадження, а з 11 березня 2019 року після постановлення ухвали суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
До розгляду справи у порядку загального позовного провадження інтереси ОСОБА_8 . ОСОБА_4 . на підставі частини 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представляв ОСОБА_7 .
Проте, після переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження Резнік І.І. не міг в подальшому здійснювати представницькі функції, оскільки не мав статусу адвоката.
За таких обставин 26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Наказом №323/04 від 28 березня 2019 року Резнік Р.Т. надано безоплатну вторинну правову допомогу, призначивши адвоката Ткачук Ірину Валеріївну.
Проте, 05 червня 2019 року адвокат Ткачук І.В. звернулася із заявою до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо припинення дії доручення щодо представлення інтересів Резнік Р.Т. у справі №0240/3058/18-а. Заява обгрунтована тим, що адвокатові не вдалося зустрітися з клієнткою, а також тим, що інтереси ОСОБА_1 в суді представляє її син ОСОБА_7 .
За результатами розгляду поданої заяви Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги своїм наказом №47/10 від 20 червня 2019 року припинив надання безоплатної вторинної правової допомоги, що надавалася згідно з наказом №323/04 від 28 березня 2019 року, оскільки знайшли підтвердження факти, викладені у заяві адвоката Ткачук І.В., про що свідчать копії журналів судових засідань від 19 грудня 2018 року та від 25 березня 2019 року, складених в ході розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом справи №0240/3058/18-а.
08 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про призначення їй адвоката, вказавши на те, що підстав для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі наказу від 20 червня 2019 року не було.
09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Проте, наказом №604/04 від 11 липня 2019 року заявниці відмовлено у наданні безоплатної вторинної правової допомоги у зв'язку із тим, що їй раніше вже надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання за зверненням від 26 березня 2019 року.
В ході розгляду адміністративної справи №0240/3058/18-а Вінницьким окружним адміністративним судом 31 липня 2019 року постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_5 Р. ОСОБА_4 . про надання безоплатної вторинної правової допомоги та доручено Вінницькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити їй надання безоплатної вторинної правової допомоги.
06 серпня 2019 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийнято наказ №54/10, яким скасовано наказ Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги Резнік Р.Т. №47/10 від 20 червня 2019 року та відновлено дію доручення №159 від 29 березня 2019 року.
14 серпня 2019 року позивач звернулася до директора Координаційного центру з надання правової допомоги із заявою в порядку Закону України “Про звернення громадян”, у якій просила вжити заходи реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо безпідставного припинення надання безоплатної правової допомоги, провести службову перевірку щодо невиконання посадовими особами Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх посадових обов'язків, вжити заходів реагування до адвоката Ткачук І.В. шляхом подання належних звернень до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області, а також зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області провести відповідну службову перевірку.
З метою перевірки викладених у зверненні фактів Координаційний центр з надання правової допомоги листом вих. №Р-1440-19/11-1 від 19 серпня 2019 року надіслав за належністю звернення ОСОБА_1 для розгляду до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області. Копію такого листа надіслано ОСОБА_5 Р.Т.
Листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області вих. №586/02-29 від 02 вересня 2019 року повідомлено Координаційний центр з надання правової допомоги, про результати розгляду звернення ОСОБА_1 . У вказаному листі поінформовано про причини припинення надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, а також про підстави скасування наказу №47/10 від 20 червня 2019 року.
Оскільки відповіді на своє звернення від 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 не отримала, тому оскаржила таку бездіяльність до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивачки, розглядом її заяви від 14 серпня 2019 року, що адресувалася Координаційному центру з надання правової допомоги в порядку Закону України “Про звернення громадян”, тому застосуванню підлягають приписи Закону України “Про звернення громадян” (надалі - Закон).
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина 1 статті 1 Закону).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Водночас, під заявою (клопотанням) розуміється звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (частина 3 статті 3 Закону).
Однією із вимогою до звернення законодавцем визначено те, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (частина 1 статті 5 Закону).
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Особливості розгляду звернень громадян визначені розділом ІІ Закону.
Так, частинами 1, 3 статті 15 Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина 1 статті 20 Закону).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що кожен громадянин має гарантоване право звернутись до уповноваженого органу із проханням сприяти в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів, а орган, до якого він звернувся зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглянути таке звернення, надати мотивовану відповідь у строки, встановлені статтею 20 Закону, та повідомити особу про наслідки розгляду відповідного звернення. Водночас, обов'язок повідомити про результати розгляду заяви покладається на орган, який отримав заяву і до компетенції якого входить вирішення порушених у ній питань.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 14 серпня 2019 року до Координаційного центру з надання правової допомоги, який на підставі частини 3 статті 7 Закону надіслав таку заяву до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області за належністю. У заяві заявниця просила вжити заходи реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо безпідставного припинення надання безоплатної правової допомоги, провести службову перевірку щодо невиконання посадовими особами Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх посадових обов'язків, вжити заходів реагування до адвоката Ткачук І.В. шляхом подання належних звернень до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області, а також зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області провести відповідну службову перевірку. Тобто, метою звернення позивачки до Координаційного центру з надання правової допомоги із заявою слугувала необхідність притягнення винних осіб (посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги) до відповідальності за допущення порушення її прав, а також вжиття заходів реагування до адвоката ОСОБА_9 І.В. шляхом подання належних звернень до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області.
Визначаючись із тим, до чиєї компетенції належить вирішення питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 6-1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” до системи надання безоплатної правової допомоги належать: Координаційний центр з надання правової допомоги; суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги; суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Водночас, одним із суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги частина 1 статті 15 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” визначає центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України (частини 1, 5 статті 16 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”).
Підпунктом 18 пункту 13 Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2012 року №504, визначено, що Координаційний центр відповідно до покладених на нього завдань контролює діяльність центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Окрім того, згідно з підпунктом 6 пункту 11 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року №967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року №1487/5), директор регіонального центру подає пропозиції директорові Координаційного центру щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника директора регіонального центру, директорів місцевих центрів та їх заступників.
Відтак, аналіз наведених положень свідчить про те, що саме на Координаційний центр з надання правової допомоги покладено завдання здійснювати контрольні функції за діяльністю центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які відповідно до пункту 1 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є його територіальними відділеннями; саме Координаційний центр з надання правової допомоги вправі вирішувати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників місцевих центрів та їх заступників.
Отже, належним суб'єктом розгляду звернення ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року в частині притягнення посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до дисциплінарної відповідальності є Координаційний центр з надання правової допомоги, адже саме до компетенції останнього належить вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівництво місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Окрім того, звернення позивачки містило вимоги щодо вжиття заходів реагування до адвоката Ткачук І.В. шляхом подання належних звернень до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області та зобов'язання кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області провести відповідну службову перевірку.
Зміст вимог звернення в цій частині свідчить про те, що заявниці відомо про те, що саме відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є належним суб'єктом притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, саме тому й просить вжити заходів щодо направлення подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області для розгляду тією відповідних питань.
Однак, заява ОСОБА_1 також не розглянута Координаційним центром з надання правової допомоги в цій частині.
За наведених вище обставин слід дійти висновку про необгрунтованість надіслання Координаційним центром з надання правової допомоги в порядку частини 3 статті 7 Закону до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року за належністю, оскільки саме Координаційний центр є компетентним суб'єктом по розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року. Відтак, саме Координаційний центр з надання правової допомоги повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року.
Проте, Координаційний центр з надання правової допомоги всупереч наведеному вище листом вих. №Р-1440-19/11-1 від 19 серпня 2019 року надіслав за належністю заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Окрім того, доказів повідомлення заявницю про результати розгляду її заяви від 14 серпня 2019 року матеріали адміністративної справи не містять. Лист вих. № Р-1440-19/11-1 від 19 серпня 2019 року, яким Координаційний центр з надання правової допомоги надіслав заяву позивачки до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, не може вважатися доказом повідомлення позивачку про результати розгляду її заяви в розумінні частини 1 статті 15 Закону.
Відтак, Координаційним центром з надання правової допомоги допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді та неповідомленні ОСОБА_1 про наслідки розгляду її заяви від 14 серпня 2019 року.
З метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 слід також зобов'язати Координаційний центр з надання правової допомоги розглянути заяву позивачки від 14 серпня 2019 року та повідомити її про наслідки розгляду заяви.
З приводу позовних вимог, які стосуються бездіяльності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області щодо ненадання обгрунтованої відповіді та невжиття заходів реагування в межах Закону України “Про звернення громадян” на звернення позивачки від 08 липня 2019 року та від 14 серпня 2019 року, а також щодо визнання протиправною бездіяльності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області щодо невжиття заходів реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які в порушення вимог чинного законодавства видали наказ №47/10 від 20 червня 2019 року та наказ №604/04 від 11 липня 2019 року, то слід врахувати таке.
Суд встановив, що уповноваженим суб'єктом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року є Координаційний центр з надання правової допомоги.
Водночас, надіслання заяви позивачки листом вих. №Р-1440-19/11-1 від 19 серпня 2019 року за належністю до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги свідчить про безпідставність таких дій.
Таким чином, дії щодо розгляду Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяви Резнік Р.Т. від 14 серпня 2019 року на виконання листа Координаційного центру з надання правової допомоги вих. №Р-1440-19/11-1 від 19 серпня 2019 року не є такими, що свідчать про виконання обов'язку щодо розгляду звернення компетентним суб'єктом.
За таких обставин не може йтися про протиправну бездіяльність Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання обгрунтованої відповіді на заяву від 14 серпня 2019 року, оскільки у цього центру не виникало обов'язку розглядати заяву позивачки та надавати відповідь.
Також відсутня бездіяльність Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання обгрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_1 від 08 липня 2019 року, адже таке було адресоване Вінницькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а тому у Регіонального центру не виникало обов'язку надавати відповідь на відповідну заяву.
Необгрунтованою є й позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині невжиття заходів реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які в порушення вимог чинного законодавства видали наказ №47/10 від 20 червня 2019 року та наказ №604/04 від 11 липня 2019 року, оскільки останній не був компетентним суб'єктом розгляду заяви позивачки від 14 серпня 2019 року, а також не розглядав заяву від 08 липня 2019 року, тому й не міг вживати відповідних заходів. Водночас, інші звернення до Регіонального центру від позивачки не надходили.
Таким чином, за відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо бездіяльності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тому не підлягає задоволенню й позовна вимога щодо зобов'язання Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги вжити заходи реагування до посадових осіб Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки така є похідною від основної вимоги.
Що ж стосується позовної вимоги щодо визнання протиправними дій Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині винесення наказів №47/10 від 20 червня 2019 року та №604/04 від 11 липня 2019 року, то слід звернути увагу на таке.
Судом встановлено, що наказом Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №47/10 від 20 червня 2019 року припинено надання безоплатної вторинної правової допомоги Резнік Р. ОСОБА_10 , що надавалася згідно з наказом №323/04 від 28 березня 2019 року, на підставі заяви адвоката Ткачук І.В. від 05 червня 2019 року та доданих до неї копій журналів судових засідань від 19 грудня 2018 року та від 25 березня 2019 року у справі №0240/3058/18-а.
Так, у заяві адвоката Ткачук І.В. від 05 червня 2019 року йдеться про залучення ОСОБА_1 іншого представника у справі, за якою їй призначено представника відповідно до Закону, що й слугувало підставою для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”.
Тобто, підставою для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги слугувало те, що позивачкою ОСОБА_5 Р. ОСОБА_10 залучено іншого представника Резніка І ОСОБА_2 І. для представництва її інтересів в ході розгляду справи №0240/3058/18-а, доказом чого є копії журналів судових засідань від 19 грудня 2018 року та від 25 березня 2019 року у справі №0240/3058/18-а.
Проте, обставини, викладені у заяві адвоката Ткачук І.В. від 05 червня 2019 року, є такими, що не підтверджені належними доказами, адже копії журналів судових засідань від 19 грудня 2018 року та від 25 березня 2019 року можуть лише свідчити про те, що у ці дні ОСОБА_7 брав участь у справі як представник позивача Резнік Р.Т.; при цьому, наказ №323/04, яким ОСОБА_1 надано безоплатну вторинну правову допомогу датований 28 березня 2019 року.
Тобто, наказ №47/10 від 20 червня 2019 року обгрунтований тими доказами, що свідчать про події, які мали місце до надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги (судові засідання, про якій йдеться у наказі №47/10, відбувалися 19 грудня 2018 року та 25 березня 2019 року; натомість, правову допомогу позивачці надано наказом від 28 березня 2019 року).
Наведене свідчить про те, що копії журналів судових засідань від 19 грудня 2018 року та від 25 березня 2019 року не можуть бути належними доказами, що підтверджують залучення позивачкою іншого представника до участі у справі, у якій призначено представника відповідно до Закону “Про безоплатну правову допомогу”, адже такі можуть свідчити лише про те, що Резнік І.І. здійснював представництво інтересів ОСОБА_5 Р.Т. до надання їй безоплатної вторинної правової допомоги, що виключає можливість припинення надання правової допомоги за наведених обставин.
Відтак, дії Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо винесення наказу №47/10 від 20 червня 2019 року слід визнати протиправними.
Про безпідставність наказу №47/10 від 20 червня 2019 року також свідчить лист керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, яким підтверджено те, що з 11 квітня 2019 року ОСОБА_5 І. ОСОБА_11 не брав участі у судових засіданнях у справі №0240/3058/18-а як представник ОСОБА_1
Більше того, саме ці обставини слугували підставою для прийняття наказу №54/10 від 06 серпня 2019 року, яким скасовано наказ Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №47/10 від 20 червня 2019 року, що свідчить про визнання місцевим центром необгрунтованості скасованого наказу.
Як наслідок, протиправними слід визнати дії Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо прий няття наказу №604/04 від 11 липня 2019 року, яким відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги Резнік Р. ОСОБА_10 , адже суд встановив, що підстав для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі наказу №323/04 від 28 березня 2019 року не існувало.
Водночас, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині того, що посадові особи центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги не спромоглися визначитися із змістом заяви позивачки від 08 липня 2019 року не підлягає задоволенню, оскільки така за своїм змістом поглинається тією вимогою, яку суд вирішив задовольнити (щодо визнання протиправними дій Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині винесення наказів №47/10 від 20 червня 2019 року та №604/04 від 11 липня 2019 року).
Також відсутні підстави для зобов'язання Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги вжити заходи реагування до посадових осіб цього ж центру, адже такі повноваження відсутні у цього суб'єкта.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Окрім того, на думку суду, в даному випадку відсутні підстави для вжиття заходів судового контролю, що передбачені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи відсутність доказів понесення сторонами судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Координаційного центру з надання правової допомоги, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року та неповідомленні про наслідки розгляду заяви у строк, визначений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".
Зобов'язати Координаційний центр з надання правової допомоги розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 серпня 2019 року та повідомити про наслідки її розгляду у строк, визначений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".
Визнати протиправними дії Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо винесення наказів №47/10 від 20 червня 2019 року та №604/04 від 11 липня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідачі: Координаційний центр з надання правової допомоги (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 73, офіс 312, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України: 38259562)
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України: 38328502)
Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місцезнаходження: вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21021; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України: 39747562)
Рішення суду в повному обсязі складено 18.12.2019
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович