19.12.2019 Суддя Зяброва О. Г..
Справа № 644/10317/19
Провадження № 2-з/644/100/19
19 грудня 2019 року
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Зяброва О.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору довічного утримання,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору довічного утримання.
Також позивач ОСОБА_1 через канцелярію Орджонікідзевського районного суду м. Харкова одночасно с поданням зазначеного позову подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 .
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заявник ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 .
Таке забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами та суперечить вимогам частини 3 статті 150 ЦПК України.
Також заява не містить доказів чи обґрунтування доводів позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення. В заяві не зазначено про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тобто підстав, що дають можливість вважати, що відповідач не виконає зобов'язання.
Заява про забезпечення позову також не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть при цьому понесені позивачем.
З огляду на викладене та на неспівмірність заявлених вимог заходу забезпечення позову, про який просить заявник, суд не може визнати застосування забезпечення позову у даному випадку законним, доцільним та співрозмірним, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору довічного утримання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до вимог п.15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя О.Г.Зяброва