Справа № 643/16903/19
Провадження № 2/643/5188/19
19.12.2019
19 грудня 2019 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова ГУЮ в Харківській області про зміну порядку та способу стягнення аліментів, -
16.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова ГУЮ в Харківській області про зміну порядку та способу стягнення аліментів в якому просить збільшити розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 2000,00 грн щомісячно, при умові якщо відповідач працює та має інші доходи, виходячи з середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника в м. Харкові але не менше ніж 50% прожиткового мінімума для кожної дитини у віці від 9 до 18 років, кожного місяця, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до судового наказу Московського районного суду від 17.04.2018 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімума для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач бажає змінити розмір аліментів з 1/4 частини до 2000,00 грн, посилаючись на те, що з часу винесення судового наказу, обставини змінились, а саме дитина досягнула відповідного віку, внаслідок чого збільшились шкільні та життєві потреби. Позивач самостійно не має можливості у повній мірі забезпечувати дитину. Відповідач працездатний, має змогу сплачувати аліменти в розмірі 2000,00 грн.
Ухвалою судді від 23.10.2019 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Від відповідача у встановлений судом строк до суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Суд, перевіривши та оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Московського районного суду від 17.04.2018 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини").
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Згідно положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В ч.6 ст.81 ЦПК України вказано, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З отриманого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова ГУЮ в Харківській області, вбачається, що за період з 14.03.2018 по грудень 2018 року, розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає -1773,50 грн, а розмір аліментів, який підлягає стягненню з січня 2019 року по липень 2019 року складає - 2026,75 грн.
Аналізуючи викладені в матеріалах справи доводи позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позивач не довела обставини, передбачені статтею 192 СК України, - зміну майнового чи сімейного стану її та дитини, погіршення стану здоров'я дитини після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів. Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі і шляхом зміни розміру аліментів.
Також, позивач у викладених у заяві вимогах, просить збільшити розмір аліментів, змінивши спосіб його стягнення, проте як, розмір аліментів, який нараховується з січня 2019 року по липень 2019 року є більшим ніж розмір на який позивач просить змінити стягнення аліментів.
Враховуючи інтереси дитини та викладені вище обставини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-81 ЦПК України, ст.ст. 182-183,192 Сімейного Кодексу України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова ГУЮ в Харківській області про зміну порядку та способу стягнення аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова