Справа № 606/2793/19
10 грудня 2019 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
з участю секретаря Пасько І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
ОСОБА_1 звернувсь до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме : - трудової книжки заповненої 28.07.1975 року, у якій його анкетні дані вказано російською мовою « ОСОБА_2 », та виправлено дату народження на ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги заявник мотивує тим, що через розбіжності в документах він не може оформити пенсії, а тому змушений із заявою звернутись до суду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак попередньо подав суду письмову заяву, згідно якої просить розглядати справу без його участі, заяву підтримує з мотивів викладених у ній та просить задоволити.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, однак попередньо подав суду заперечення по справі та заяву, згідно якої просить розглядати справу без його участі .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 25.11.1998 року Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області, його анкетні дані вказано " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ."
Як вбачається із трудової книжки " ОСОБА_2 , професія "рабочий", "дата заполнения 28 июля 1975г.", анкетні дані заявника вказано російською мовою « ОСОБА_2 », та виправлено дату народження на ІНФОРМАЦІЯ_1 » .
Відповідно до довідки №49 виданої 03.10.2019 року ТОВ "Микулинецьке АТП 16144", ОСОБА_1 працював на автопідприємстві в період з 17.07.2001 р./ Наказ №34-к від 17.07.2001 р. по 01.04.2004 р. / Наказ №17- к від 01.04.2004 року.
У довідці №51 виданій 03.10.2019 року ТОВ "Микулинецьке АТП 16144", вказано що Микулинецькому АТП 19061 присвоєно новий індекс -16144/Наказ Міністерства автомобільного транспорту № 91 від 29.04.1986 р/.На базі Микулинецького АТП 16144 створено відкрите акціонерне товариство «Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144 /Наказ РВ ФДМУ в Тернопільській області №704 від 23.10.1995р. Рішенням Установчих Зборів відкрите акціонерне товариство «Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144» реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю «Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144/Протокол № 1 від 14.04.2010 р/ ТОВ "Микулинецьке АТП 16144» є правонаступником АТП 16144".
Згідно довідки виданої ДП "Тернопільске лісове господарство" від 22.10.2019 року №764, 01.11.1991 року згідно наказу №94 від 25.11.1991 року Тернопільський Лісгоспзаг ліквідований і створений Тернопільський держлісгосп. Згідно наказу №28 від 14.03.2005 року Тернопільський держлісгосп перейменований в Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" і є правонаступником Тернопільського держлісгоспу.
Згідно довідки виданої ДП "Тернопільське лісове господарство" від 22.10.2019 року №763, ОСОБА_1 дійсно працював верстатником цеху переробки деревини з січня 1985 року (наказ №7-к від 25.01.1985 р.) по 03.05.1986 року (наказ №38-к від 03.05.1986 р.).
Як вбачається із довідки від 20.04.2004 року №75 ВАТ "Міжрегіональні ділові ініціативи", ОСОБА_1 дійсно працював на Теребовлянській взуттєвій фабриці з 25.12.1979 року наказ №135 від 24.12.1979 року по 03.03.1980 року наказ №38 від 03.03.1980 року, ОСОБА_3 взуттєва фабрика переіменована у ВАТ "Теребовлянська взуттєва фабрика" згідно наказу Держкомплегтексу №209 від 17.10.1994 року, а з 18.12.2002 року перейменована у ВАТ "Міжрегіональні ділові ініціативи"(свідоцтво про державну реєстрацію №0185 від 18.12.2002 р.).
Відповідно до довідки виданої ПАТ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" №30 від 10.10.2019 року, ОСОБА_1 був на прийнятий Тернопільський комбінат хлібопродуктів з 05.05.1989 року згідно наказу №54-к від 05.05.1989 року та звільнений з роботи 24.07.1990 року, згідно наказу №71- к від 24.07.1990 року.
Відповідно до довідки виданої ПАТ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" №31 від 10.10.2019 року, ПАТ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" перейменовано у ВАТ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" згідно наказу №471 від 19.05.1998 року Тернопільського регіонального відділення фонду держмайна; відповідно до рішення загальних зборів від 13.12.2011 року ВАТ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" перетворено у публічне акціонерне товариство "Тернопільський комбінат хлібопродуктів".
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
В силу вимог ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року № 5, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до вимог ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
При цьому, в суду не виникає сумнівів у достовірності факту належності ОСОБА_1 вказаної трудової книжки, а необхідність його встановлення зумовлена реалізації його права на пенсію.
Відтак, з метою недопущення порушення прав заявника на призначення пенсії, реалізація яких залежить виключно від доведеності факту належності йому трудової книжки, суд приходить до переконання про необхідність встановлення даного факту судом.
Керуючись ст.ст. 89, 256, 259, 215, 218, 223, 273, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки, заповненої 28.07.1975 року, у якій його анкетні дані вказано російською мовою « ОСОБА_2 », та виправлено дату народження на ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка