Номер справи 623/5024/19
Номер провадження 3/623/1060/2019
19 грудня 2019 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Донецький, місто Кіровськ, Луганської області, українця, громадянина України, який є особою з інвалідністю ІІ групи, одруженого, не працюючого, перебуває на обліку в Ізюмському відділі соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа (довідка № НОМЕР_1 від 13.12.2017 року), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським РО ГУДМС України в місті Києві 30.09.2015 року,
за статтею 173-2 ч. 1 КУпАП.
Права, передбачені статтею 268 КУпАП, правопорушнику роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 618920 від 19 грудня 2019 року, громадянин ОСОБА_1 о 19 годині 00 хвилин 15 грудня 2019 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої висловлював на її адресу погрози, застосував фізичну силу, що викликало у потерпілої відчуття емоційної невпевненості, чим вчинив домашнє насильство, яке завдало шкоди психічному здоров'ю останньої та викликало у останньої відчутя емоційної невпевненості. Скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник свою вину в суді визнав повністю, щиро розкаювався.
Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 618920 від 19 грудня 2019 року (а.с.2), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , самого порушника ОСОБА_1 , довідкою АРМОР, рапортом про отримання заяви про домашнє насильство від 15.12.2019 року, іншими матеріалами справи.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за ч.1 статті 173-2 КУпАП, оскільки він дійсно вчинив дії психологічного та фізичного характеру, тобто домашнє насильство.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Стаття 27 КУпАП України штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Щире каяття правопорушника суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.9 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди I-II групи. Оскільки громадянин ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 07 жовтня 2019 року, яке міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, суддя констатує, що від сплати судового збору громадянин ОСОБА_1 звільняється.
На підставі ст. 173-2 ч.1, керуючись ст.ст. 27, 283 п.1, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. на користь держави (отримувач коштів: Ізюмське УДКСУ Харківської області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37283992, рахунок UA318999980000031118106020012, код класифікації доходів: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний Харківської обалсті суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. Д. Бєссонова.