19.12.2019 Справа №607/27639/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Грицака Р.М.,
за участю секретаря с/з Лобач І.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, шляхом вчинення заборони відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб відчужувати майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м. житловою площею 28.5 кв.м, транспортний засіб INFINITI FХ 35, реєстраційний номер ВО 0999 КМ, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видане ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області на ім'я ОСОБА_2 , каменеобробне обладнання (Многопіл TGQ - 160 з 5 полотнами без сегментів, діаметром 1.6 м., Однопильний верстат для різки блоків ZQJ- 160 з одним полотном без сегментів, діаметром 1,8 м., два полірувальних верстати JL - 2500 з двома комплектами інструментів), придбане за договором купівлі - продажу обладнання № 19/09/11 від 25 жовтня 2011 р., укладеним між ПП «Контакт» в особі директора Стасів О.І., що діє на підставі Статуту, та ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що предметом вказаного позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання за позивачем права власності на частку у майні, котре набуте подружжям у шлюбі та є об'єктом спільної сумісної власності. Усе вищеперераховане майно набуте за час спільного проживання у зареєстрованих шлюбних відносинах та за рахунок спільних коштів і спільних зусиль, право власності на квартиру та транспортний засіб зареєстровано у встановленому законом порядку за відповідачем. Правовстановлюючі (реєстраційні) документи на дане майно находяться у відповідача. Транспортний засіб та каменеобробне обладнання також знаходиться у володінні та користуванні відповідача, та їх дійсне місцезнаходження їй не відоме. При цьому, достовірність зазначених даних про належність на праві власності вище вказаного майна та дати (періоди) набуття (реєстрації) права власності підтверджується належними доказами, а саме витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.10.2018р., свідоцтвом про право власності, яке зареєстровано в реєстрі за № 1382 від 14.03.2018р., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що видане ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області 03.08.2010р., квитанцією до прибуткового касового ордера №77 від 26.10.2012р.
Відповідно, рішення суду по справі за позовною заявою про визнання права власності, у випадку задоволення даної позовної заяви, слід буде виконувати за рахунок вказаного майна, котре належать сторонам на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідачем можуть вчинятися дії, спрямовані на відчуження третім особам вказаного майна, належного сторонам на праві спільної сумісної власності, з метою унеможливлення (ускладнення) виконання рішення суду по справі за позовною заявою про поділ майна подружжя. Враховуючи наведене невжиття судом заходів для забезпечення позову, передбачених статтею 150 ЦПК України, може призвести до відчуження належного позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності майна, котре зареєстроване за відповідачем та перебуває у його володінні і користуванні, і як наслідок, може утруднити виконання майбутнього рішення суду про можливе задоволення позову.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №143018574 від 29 жовтня 2018 року, квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1505661861101, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії та номер 1382 від 14 березня 2018 року, належить ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль INFINITI FХ НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу обладнання №19/09/11 від 25 жовтня 2011 року укладеного між ПП «Контакт» та ОСОБА_2 , останній придбав каменеобробне обладнання (Многопіл TGQ - 160 з 5 полотнами без сегментів, діаметром 1.6 м, Однопильний верстат для різки блоків ZQJ- 160 з одним полотном без сегментів, діаметром 1,8 м, два полірувальних верстати JL - 2500 з двома комплектами інструментів та згідно квитанції до прибуткового касового ордера №77 від 26 жовтня 2012 року оплатив вартість обладнання.
Враховуючи предмет та підстави позову ОСОБА_1 та наявність спору між сторонами щодо рухомого та не рухомого майна, існують очевидні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії щодо відчуження третім особам квартири, транспортного засобу та каменеобробного обладнання, що може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м. житловою площею 28.5 кв.м, транспортного засобу INFINITI FХ 35, реєстраційний номер ВО 0999 КМ, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_1 , каменеобробного обладнання (Многопіл TGQ - 160 з 5 полотнами без сегментів, діаметром 1.6 м., Однопильний верстат для різки блоків ZQJ- 160 з одним полотном без сегментів, діаметром 1,8 м., два полірувальних верстати JL - 2500 з двома комплектами інструментів), яке належить на праві власності ОСОБА_2 , оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співрозмірним заявленим позовним вимогам.
Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Суд не застосовує зустрічне забезпечення, оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України та у її власності є майно - житлове приміщення, квартира АДРЕСА_1 , що в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Одночасно суд повідомляє, що відповідач має право звернутися до суду про застосування зустрічного забезпечення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153, 154, 261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб відчужувати майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м. житловою площею 28.5 кв.м, транспортний засіб INFINITI FХ 35, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видане ВРЕР УДАІ УМВС в Тернопільській області на ім'я ОСОБА_2 , каменеобробне обладнання (Многопіл TGQ - 160 з 5 полотнами без сегментів, діаметром 1.6 м., Однопильний верстат для різки блоків ZQJ- 160 з одним полотном без сегментів, діаметром 1,8 м., два полірувальних верстати JL - 2500 з двома комплектами інструментів), придбане за договором купівлі - продажу обладнання № 19/09/11 від 25 жовтня 2011 р., укладеним між ПП «Контакт» в особі директора Стасів О.І., що діє на підставі Статуту та ОСОБА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ст.158 ЦПК України.
Копію ухвали для виконання направити до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (вул. Шевченка,1 м. Тернопіль), Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль), а також сторонам для відому.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Повний текст ухвали складено та підписано 19 грудня 2019 року.
Головуючий суддяР. М. Грицак