19.12.2019 Справа №607/23751/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
під час проведення судового розгляду, в приміщенні зали суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010002679 від 14 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
На розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010002679 від 14 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З врахуванням санкції статті обвинувачення, вважаю, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може ухилятися від суду.
На думку суду вищеперелічені ризики не відпали, з врахуванням позиції потерпілих, продовжують існувати та виправдовують утримання обвинуваченого під вартою, як виключну міру запобіжного заходу.
Вищевказані обставини дають суду підстави вважати, що в разі обрання останньому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений може ухилятися від суду, також з врахуванням того, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується о 00 год. 00 хв. 28 грудня 2019 року, а завершити розгляд кримінального провадження до його спливу не видається за можливе, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 350, 376, розділом ІІ КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 15 лютого 2020 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати начальникові СІЗО м. Чорткова для виконання в частині дії запобіжного заходу.
Головуючий суддя ОСОБА_1