11.12.2019 Справа №607/18463/19
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О.М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкова М. С.
учасників справи
представника відповідача Панченко Д. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтувавши позов тим, що 12 червня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною про звернення стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 2500 кв. м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільського району, с. АДРЕСА_1 для погашення заборгованості перед AT «Укрсоцбанк» за договором кредиту ОСОБА_2 , №770/38-381-06 від 29 грудня 2006 року в розмірі 9 236,78 дол. США, та суму плати за вчинення виконавчого напису. Постановою приватного виконавця від 18 липня 2019 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушення вимог чинного законодавства, зокрема: з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що є порушення вимог ст. 38 Закону України «Про нотаріат»; вимоги банку не є безспірними; нотаріусом не було враховано, що суму боргу стягнуто на підставі рішення третейського суду в грошовій одиниці гривня, банк приховав від нотаріуса реальну суму заборгованості за кредитним договором,
Крім цього, рішенням Третейського суду від 04 вересня 2012 року задоволено позов банку та стягнуто достроково всю суму заборгованості по кредиту. На виконання даного рішення, 28 березня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва виданого виконавчий лист. Із ухваленням судового рішення припинились будь-які правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, банк скористався своїм правом на стягнення заборгованості, відтак виконання виконавчого напису призведе до подвійної відповідальності боржника.
У зв'язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна від 12 червня 2019 року, що зареєстрований в реєстрі за № 1237 таким, що не підлягає виконанню.
Позивача у судовому засіданні зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просить його задовольнити, в подальшому подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, попередньо подавши відзив на позов, в якому зазначив, що заборгованість погашена не була, а тому банк звернувся до нотаріуса із вимогою вчинити виконавчий напис, який відповідає вимогам чинного законодавства. На підтвердження безспірності заборгованості, банком, згідно вимог чинного законодавства, було надано відповідні документи. Заборгованість стягнута за період з 18 квітня 2017 року по 18.04.2019 в загальній сумі 9 236,78 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявність рішення Третейського суду від 03 серпня 2010 року не свідчить про припинення зобов'язання, оскільки вказане рішення виконане не було та борг позивачем не погашено. Тому просив відмовити у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзив та просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив в якому зазначено, що нотаріусом вчинено виконавчий напис, однак не було враховано та перевірено, що заборгованість є безспірною, оскільки вказана заборгованість не відповідає розміру заборгованості визначеної рішенням Третейського суду та повторно стягує тіло кредиту та відсотки. Також відповідачем пропущено строки позовної давності на вчинення виконавчого напису, оскільки з дня вимоги минуло більше трьох років. Також відповідач приховав від нотаріуса наявність її заперечення щодо суми заборгованості. Тому просить позов задовольнити.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності при прийнятті рішення покладається на думку суду.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду забезпечено позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Судом встановлено, що29 грудня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту за №770/38-381-06, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 5 000 доларів США, із сплатою 13 % річних, із кінцевим терміном повернення 10 грудня 2016 року, в порядку і на умовах визначених договором.
Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом, пені та інших витрат.
Положеннями п. 4.4 договору кредиту, сторони погодили, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.2-3.3.5,3.3.10-3.3.12 та 3.3.15 цього Договору, порушення Позичальником умов договорів, визначених п. 1.3 цього Договору, протягом більше ніж десять робочих днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, згідно умов якого остання передала в іпотеку банку належну їй земельну ділянку, загальною площею 2500 кв. м., що знаходиться за адресою Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, с. АДРЕСА_1 .
Рішенням постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 жовтня 2012 року задоволено позов банку та достроково стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» всю суму заборгованості за договором кредиту у розмірі 47520,90 грн..
28 березня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання рішення постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 47520,90 грн. заборгованості за договором кредиту.
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції від 20 липня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 ..
20 квітня 2018 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Драганівською сільською радою Тернопільського району від 20 квітня 2018 року.
Згідно Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» погодженого Національним Банком України від 27 лютого 2017 року встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».
За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України)
Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно з вимогами ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до вимог п. 3.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 (далі Порядок), строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Згідно з вимогами п.п. 2.2, 2.3. глави 16 Порядку, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
17 квітня 2019 року банк надіслав позивачу письмову вимогу про усунення порушень та сплату боргу у розмірі 9 236,78 доларів США, з яких: 3 874,91 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 5 361,87 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками.
23.05.2019 позивач надіслав заперечення на вказану вимогу і не погодився із сумою заборгованості.
Відповідач подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна заяву про вчинення виконавчого напису по кредитному договору 770/38-381-06 від 29 грудня 2006 року, а саме, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку пл. 2500 кв. м., кадастровий номер 61252:82800:02:001:0023, що в с. Драганівка Тернопільського району, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 9 236,78 доларів США за період з 18 квітня 2017 року по 18 квітня 2019 року, з яких: 3874,91 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 5 361,87 доларів США- прострочена заборгованість за відсотками.
12 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна вчинено виконавчий напис за №1237 яким звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку пл. 2500 кв. м., кадастровий номер 61252:82800:02:001:0023, що в с. Драганівка Тернопільського району, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 9 236,78 доларів США за період з 18 квітня 2017 року по 18 квітня 2019 року, з яких: 3874,91 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 5 361,87 доларів США- прострочена заборгованість за відсотками.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А. І. від 18 липня 2019 року ВП №59592252 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1237 від 12.06.2019 року.
Посилання відповідача на те, що строк на пред'явлення виконавчого напису нотаріуса не закінчився, оскільки банком на адресу позивача була направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів, не може братися до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 4.4. договору кредиту, сторони погодили, що у разі невиконання позичальником обов'язків щодо сплати кредиту та процентів, протягом більше ніж 10 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив.
Відповідачем не подав доказів та не спростував доводи позивача, що нею після настання обов'язку сплати кредиту було здійснено платежі щодо погашення кредиту, або виконано рішення Третейського суду з 2012 року.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів суд обчислював з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Тобто, починаючи з 04 вересня 2012 року з моменту звернення до Третейського суду, банк був обізнаний про порушення свого права та у нього виникло право вчиняти дії для захисту порушеного права і банк у 2012 році в добровільному порядку змінив день виникнення права вимоги.
А виконавчий напис вчинено нотаріусом 12 червня 2019 року, тобто по спливу трьох років з дня виникнення права вимоги.
Безпідставним є посилання відповідача на те, що строк дії кредитного договору є чинним, а тому банком не пропущено строк позовної давності, оскільки рішенням постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 26 жовтня 2012 року самим банком у відповідності до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України було змінено строк виконання основного зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Для одержання виконавчого напису за іпотечним договором, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, подаються наступні документи: оригінал кредитного договору, засвідчену виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, вирішуючи справу, суд вважає, що приватним нотаріусом порушено вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника і не врахував, що з дня виконання вимог минуло більше трьох років.
Безпідставними є доводи відповідача відносно того, що рішення постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не є рішенням в розумінні статті 255 ч.1 п.3 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 6.2 кредитного договору від 7 серпня 2008 року сторонами обумовлено порядок вирішення спору одноособово суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Саме у 2012 році банк звернувся із позовною заявою до Третейського суду про стягнення із позивачки суми заборгованості, який був задоволений і на підставі цього ж рішення видано виконавчий лист. Тоді з даним рішенням представник заявника погоджувався і не оскаржував.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом
Відповідачем не було подано розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором з якого можна було встановити чи містяться в ньому посилання на квитанції позивача про сплату заборгованості за кредитним договором, а також як нараховувалася сума заборгованості і оплачувалася позивачем, дані обставини свідчать про наявність спору стосовно суми заборгованості.
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог і визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість за спірним кредитним договором є не безспірна, у зв'язку із чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів або міркувань відповідача не дають підстав для висновку про безпідставність вимог позивача.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна від 12 червня 2019 року, що зареєстрований в реєстрі за № 1237 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00039019.
Третя особа:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, місцезнаходження: вул. Горького, буд. 54 м. Київ.
Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, місцезнаходження: вул. Живова, буд. 32-А, м. Тернополі.
Повний текст рішення суду складено та підписано 19 грудня 2019 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко